Діти обзивають один одного, майстерно «б’ючи» у найболючіше місце. Батьки, які вперше стикаючись з такою поведінкою, переживають вкрай неприємні почуття. «Як це може бути, щоб моя дитина, така добра і мила, навмисне ображала іншого малюка?А якщо жарти стосуються їх дитини, стає ще болючіше.
Усі діти в тій чи іншій мірі проходять цей етап нетерпимості. Хтось поступово вчиться дивитися на інших більш доброзичливо, деякі вчаться стримуватися, а хтось залишається нетерпимим до оточуючих на все життя. Але для того, щоб зрозуміти, як допомогти дитині стати більш гнучкою і доброзичливою у спілкуванні, потрібно знати, чому дитина може так себе вести.
Причина перша: я відрізняюся від інших. Усе починається у приблизно в три роки. Поки дитина не досягла цієї вікової межі, їй, взагалі-то все одно, як саме виглядає інший малюк. Але ось у 2,5-3 роки настає криза самостійності. Від дитини вже можна почути займенник «я». З цього моменту починається процес самоідентифікації, у ході якого малюк починає усвідомлювати себе як особистість. Для нього стає важливим, як він виглядає. Усвідомлюючи власні особливості, малюк паралельно починає розуміти: інші діти відрізняються від нього. У мові дитини вже прослизають висловлювання про інших дітей та їх особливості, але поки що це робиться не з метою образити, а просто для того, щоб визначити відмінність: «Оля в окулярах ходить, а я - ні. Я хоробрий, на дерево можу залізти, а Міша - ні ». Переривати такі міркування не варто. Не треба заважати дитині визначатися в цьому світі, і спосіб порівняння себе з іншими - один з основних.
Причина друга: малюк навчається неприязні у дорослих. Виховання дитини наполовину заключається в тому, щоб дати їй гарний приклад для наслідування. Ми, дорослі, не завжди можемо проявити терпимість до особливостей інших людей. Проявляючи власну нетерпимість, ми відокремлюємо себе від «інших» і підвищуємо свою самооцінку. Якщо хтось говорить погано про товстих, про багатих або тих, які «пАнаехалі!», то він здається самому собі розумнішим. Але поруч з нами знаходяться діти, вони чують наші слова і зчитують негативне ставлення до оточуючих. А якщо такі важливі люди, як батьки, дозволяють собі це, значить, і малюк вважає, що буде правильним вести себе так само. І починає «відпрацьовувати» таку поведінку на однолітках. Але якщо у дорослих нетерпимість часто буває замаскованою, то діти набагато більш прямолінійні. Читати далі...
