Вклоняємося Вічному вогню,
Вклоняємось доземно всім солдатам,
Що міряли дороги крізь війну,
Щоб нам сьогодні мріяти й кохати.
***
Знову ранок травневий
Білим квітом кружляє,
Ніжний килим зелений
Розстеляє до ніг.
Вітер шепче вітання
І приносить зітхання:
"Знов поменшало стежок
Від воєнних доріг".
Хоч рідіють колони -
Кличуть друзі далекі,
Та порожнім не буде
Ваше місце в строю.
***
Біля братських могил
Не рідшає стрій
Кличе Вічний вогонь
. Плин років не порушить...
Хоча знову поменшало
Срібних сивин,
В серці пам'ять живе,
Зігріваючи душі.
***
Травневий день рахує мирні весни,
І ми йдемо до Вічного вогню,
Щоб в день святковий в спогадах воскресли
Ті, хто не зміг зустріти цю весну.
Нехай літа зупинять біг у вічність,
Нехай не кличуть в небо журавлі.
Щоб ветеранам низько поклонитись,
Ми знов до вічного вогню прийшли.
***
Ми знову прийдемо до вічного вогню,
Рокам ніколи пам'яті не стерти
Про тих,хто пережив страшну війну,
І тих, хто залишивсь в обіймах смерті.
Ми знову прийдемо до вічного вогню...
Із нами прийдуть і онуки й діти,
Щоб ветеранам до землі вклонитись,
Щоб вшанувати їхню сивину.
Нехай Господь дарує їм літа,
Тепло і затишок, щасливі дні безхмарні.
Нехай щороку зелень молода
Встеляє килимом стежки у завтра!
***
Ви знов сьогодні поряд з нами,
Та невблаганний плин років...
Гроза відлунює громами
В старих листах поміж рядків...
Умитий ранок зустрічає
Шістдесят шостий мирний рік,
А друзі десь за небокраєм...
Лиш вічне полум'я палає,
Щоб душі зболені зігріть.
***
Знову Вічний вогонь обпікає серця,
Знову спогад далекий приносить неспокій,
Бо дорогам воєннім немає кінця,
Бо приходять до Вас побратими крізь роки,
Забираючи друзів в останній політ,
Щоб по їхніх стежках вже онуки ходили...
Тільки вічний вогонь об'єднує усіх,
Щоб вклонитися Вам і солдатським могилам.
***
Посміхається ранок травневий,
Трепет спогадів, потиск долонь...
У сльозинках непрохано-щедрих
Знов виблискує вічний вогонь.
Але поряд надійне плече
І дитячі допитливі очі,
І душа, в якій серце тріпоче,
Що Ваш спогад в майбутнє несе.
***
Вічний вогонь палає
Дзвонить у далі століть
Вічний вогонь закликає:
- Щастя живих бережіть!
Вічний вогонь клекоче:
Люди, не треба війни,
Щоб не вмирали дочки,
Сестри, брати, сини!
Вічний вогонь палає
Тужать берізки над ним
Вічний вогонь вимагає:
Миру і щастя живим!