Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Сценарій вертепного дійства «Слався скрізь, Дитятко Боже!»

Сценарій вертепного дійства  «Слався скрізь, Дитятко Боже!»

Дійові особи:

- 2 Козаків
- 2 Пастушків
- 3 Царів
- 2 Воїнів
- Бойко
- Марко
- Біда
- Жид
- Ірод
- Смерть
- Ангел

І Пастушок: Христос родився, мир цій хаті!
Ми прийшли Вам розказати
Про чудесную новину,
Про небесную дитину.

ІІ Пастушок: Ми вночі при вівцях спали,
І не чули, і не знали,
Що коїться в небесах,
По всіх земних сторонах.

І Пастушок: Аж тут, раптом, серед ночі
Протираєм сонні очі,
Чуєм: наче хтось співає,
А на небі зірка сяє!

ІІ Пастушок: А та зірка в небесах
Всім показує нам шлях.

(входять Козаки)

І Пастушок: Козаки мої ви славні,
Скажіть, бо не знаю,
Скажіть мені, любі браття,
З якого ви краю?

І Козак: Я козак з-за Дніпра
З широкого лугу.
Запорізька стара Січ
Впала в тяжку тугу.
Довгі ночі, довгі дні
Січ в могилі спала…
Аж учора в небесах
Зірка засіяла!

ІІ Козак: А я козак з Дніпровських вод,
З козацького роду.
Пережив вже мій народ
Не одну пригоду.
Ми зібрались і підемо
Аж до Віфлеєму.
Свою долі розповімо
Богові своєму.

(входить Бойко, одягнений в бойківському строї)

Бойко: Ось і я, ваш вірний брат
З України, із Карпат.
Через гори й ліси, ріки
Йду до того, що навіки
Буде мати честь і славу.
Стану разом з вами в лаву.

Пастушки та козаки співають коляду «Триє царі, де ви йдете?»
Входять три Царі


Царі (відповідають): Ми ідем в Віфлеєм,
Віншувати спокоєм
І повернемся!

І Цар: Я - князь Володимир Великий,
Володар великого народу.
Не раз собі я мрів в снах,
Леліяв в серці насолоду,
Щоб над моїм усім краєм,
Де Дніпро могучий котить хвилі,
Зоря промінням золотим засяє,
І в діл похилить грізні прапори Ірода.

ІІ Цар: Я - Ярослав є, Осьмомисл.
Сам князь Галицького престолу.
І хоч на серці жаль повис,
Так вислухай тих слів,
Що з ними я сюди прийшов
. В дарунку десь тобі приніс я
Лицарства свою юну кров.
Й кадило Бескиду Полісся…
Приніс тобі я перли сліз
Мойого бідного народу,
Що має долю тих беріз,
Що все їх вітер хилить в воду.

ІІІ Цар: Я князь з зеленої Волині,
З поклоном десь також прийшов.
І дар складаю тобі нині
Твоїх задуманих дібров.
Складаю щиро дум тривожних
Твоїх задуманих людей.
Яким демоном так безбожно
Все закривають світлий день.
Прийми той дар, який голубив
Крізь вечори дрімучий Стир.
І дай, Спасителю наш любий,
Щоб вже прийшов один Пастир,
Щоб скрізь було одне лиш стадо,
Як в правді є одна сім’я,

Щоби з пастирями громадно
Хвалили все твоє ім’я!

Всі колядують «Нова радість стала».
В цей час входить Марко


Марко: Що тут, браття, за розмова?
Десь почув я два-три слова,
Що родився десь Месія -
Всіх покривджених надія.
Що є десь Дитятко Боже.
А нещасним чи поможе?

І Козак: А хто ж ти такий, раді б ми знати?

Марко: Я – Марко. Марко проклятий…

ІІ Козак: Ти проклятий є Марко?
А проклятий ти за що?

Марко: Грішник я непокаянний
І покутник безталанний,
Хоч і жаль мій не вгасить,
Але гріх мій не простить.

Бойко: А що ж ти таке вчинив?
Може брата прогнівив?

Марко: Ох, ще більше,
Ах, ще гірше!
Я - нечемний, я - негідний,
Зрадив я свій народ рідний.
Через мене, Боже милий,
Втратив народ свої сили.
Через мене він бідує,
Гаразду незна, не чує.
Ох, важка мені покута,
Гірше вже не може бути.
Вже десяте покоління
Як я двигаю каміння
(Кидає мішок каміння до землі)
Мушу по землі ходити,
Ані вмерти, ані жити…

(входить Біда)

Біда: Я - ваша біда, я - ваша пані,
Я всіх добре знаю.
Я вас мучу, пригинаю,
Всім достатки відбираю,
Навіть латки не лишаю.

(вбігає Жид)

Жид: Гендели - мендели,
Хто що має заміняти?
Хто що має продати?
За старі пляшки-онучі,
Дам коралики блискучі.
Вечір добрий, вечір гарний!
Хоч торг нині незвичайний.
Я тут всякий крам приніс!
Є тут вас, людей, нівроку, -
Дайте Жидові оброку.

І козак: Мовчи, жиде!
Ми не прийшли тут торгувати,
А Месію прославляти.

Жид: Не кричи! Я не винен вам нічого
І я хвалю месію того,
Хто дасть грошей много!

ІІ Козак: О ні, того вже не буде!
Не такі вже нині люди,
Щоб з тобою торгували
І про Бога забували.

Жид: Ой, такі ви, ну, ну, ну!
Зараз з військом я прийду.
Чув я, що ви тут кричали,
Що ви на царя шептали.
Ви забули, що він Цар
І могутній володар!
Він давно таких шукає
І в тюрму їх всіх саджає.

(Жид вибігає)

І Цар: Ох і буде нам пригода,
Повідомить Жид Ірода!

ІІ цар: Ірод кожного карає,
Хто Дитину цю вітає.

ІІІ цар: Бо цар Ірод розізлився,
Що Син Божий народився!

Марко: Боїтесь царської влади? -
Вже не буде в світі зради.
Встаньте за дитину Божу,
Вже і я вам тут поможу.

Бойко: Ох, як так, - всім треба встати
І несміємо сказати,
Де Христос родився!

(входить Ірод і два Воїни)

Ірод: Ах ви тут, мої прокляті,
Заховались у цій хаті?
Третій день я вас шукаю,
Аж тепер в руках вас маю!
Ну признайтесь перед мною,
Чи ходили в Віфлеєм?
Чи не я є вам царем?

І Козак: Ти є цар, - та тільки земний.
Народився цар таємний,
Що буде понад царями,
Над землею й небесами.

Ірод: Замовчіть мені, прокляті!
Бо скараю вас в цій хаті.
Гей, шукайте, мої вої!

Воїни (говорять разом): Тут нема дитини тої
Ірод: То по всім краю ідіть
І приказ мій понесіть:
«Кожен хлопець до двох літ
Хай загине» - так скажіть,
А інакше вам не жити!
Хто вас буде боронити?

Воїни (входять і говорять): О горе нам, горе!

Входить Смерть

Смерть: Тут приходжу я з косою.
Хто питається за мною?

Ірод: Я, цар Ірод, Смерте мила,
Ти завжди мені служила
І косила ворогів,
Всіх, кого я повелів.

Смерть: А кого тепер скосити?

Ірод: З них ніхто не сміє жити!
А крім того, ще малого,
Що в вертепі народився
І на трон мій напосівся.

Смерть: Ні, не буде цього, царю,
І косою я не вдарю.
Вже мале Дитя в яскині
Має владу в світі нині.
Мушу я йому служити,
А тебе прийшла я вбити.
Приготовсь!

(Смерть розмахує косою на Ірода. Він виходить з хати…)

Ірод: Ох, упала моя корона!
А де ж моя оборона?

І Пастушок: Браття, браття, світло є!
Гляньте, як у вікна б’є!

ІІ Пастушок: Гей, до хати запросімо,
Хай освітить нам цей дім!

І Козак: Хай освітить, хай зігріє,
Хай біда в огні зітліє!

(входить Ангел)

Ангел: Хай цей дім добром панує!
Хто тут світла потребує?

Всі разом: Всі ми, всі!
Всім нам гірко!
Засвіти нам, ясна зірко,
І подай нам добру раду,
Тій біді на смерть-загладу.
Ангел: На біду є спосіб певний -
Розум світлий, ясний, ревний.
Забирайся геть, Бідо!
Ти їх мучиш вже давно!
Забирайся й не вертай,
Хай щасливим буде край!

Біда виходить…

Ангел (до Марка):
І тобі Господь простив,
Ти покуту вже скінчив.
Не тобі вмирати нині -
Згине саме в цій хвилині
Ірод лютий, цар Юдеї,
Вже позбувсь влади своєї.
За ту віру і любов,
Що на смерть ти був готов – все тобі проститься!

Марко: О, благословен будь, Боже!
Слався скрізь, Дитятко Боже,
Що в вертепі народилось,
Над Марком змилосердилось.
Я від нині не проклятий,
Буду Бога прославляти,
Вірно Господу служити,
І народ, і край любити!
(піднімається): Подивіться, що зі мною,
Я вже рівно-рівно стою!
Чи то сон мій не томить,
Чи тягар мій не тяжить?
Що раз легше вже стає!
Ангел: О Слава, слава, слава Богу!
Можеш ти іти в дорогу.
Можеш ти іти свобідно
І служити Богу гідно!

Всі колядують «Слава Богу заспіваймо»

ІІ Пастушок: Ми на тому, добрі люди,
Коляду закінчуємо,
Щастя й долі цьому дому
Всі щиро віншуємо!

ІІ Козак: Що вас Бог благословив,
Вас і вашу стріху,
Щоби жили в Україні
Богу на утіху!

Марко: Тож любіть ви щиро, люди,
Що для серця дорогого.
І шануйте Бога дуже
Бо на світі все від Нього!
Глянь на нас, Всевишній Боже,
Дай нам, просим, все, що гоже!
Щоб ми правду полюбили,
Вірно правді щоб служили!

Всі виходять, колядуючи « З нами Бог, розумійте народи і покоряйтеся, бо з нами Бог»
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас