Дітей часом лякає сила власних емоцій, але почуття потребують виході. Нерозумно придушувати емоції повністю — краще допомогти дитині висловити їх нешкідливим для себе та інших способом. Можна спонукати його розповісти, що він переживає, простими питаннями на кшталт: «Ти відчуваєш себе нещасним?» Або: «Ти сердишся? А на що ти сердишся?»
Дитині потрібна підтримка, для того щоб вона відчула можливість сказати, що сердиться на товариша або висловити свій гнів. Тоді їй не знадобиться пускати в хід руки. Активні ігри часом допомагають дітям, які борються з почуттям гніву. Для того щоб виплеснути «зайву єенергію», можна штовхнути або жбурнути іграшку. Іноді заспокоєння приходить, коли дитина поб´є пуфик або нагримає на ведмедика.
Як побороти турботи через гру?
Діти часто висловлюють свої турботи через фантазійну гру. Для цього годяться ляльки, ведмедики, іграшки побутового характеру та ін. Часто уважно слухає або бере участь у грі дорослий. За допомогою ляльок можна з´ясувати заклопотаність малюка домашніми негараздами, страхом перед іншими дітьми або думками про щось особливе. Це допомагає дорослим розібратися в дитячих почуттях і знайти спосіб допомогти.
Фантазійна гра може стати гарним способом втішити дитину. Наприклад, трирічний хлопчик, засоромлений тим, що мочиться уві сні, висловлював свої почуття, коли ми укладали в ліжко ведмедика. Він взяв простиральце і подушку і сказав, що ведмедик замочив їх уночі. «Нічого, ми покладемо простиральце в пральну машину» і «У всіх що-небудь та трапляється».
Як побороти страхи дитини через гру?
Таким же чином дитина може подолати страхи. Трирічна дівчинка потрапила в автокатастрофу.
Вона була приголомшена, хоч і не постраждала фізично. Цілими тижнями дівчинка знову і знову грала в аварію своїми машинами, поки пам´ять не перестала турбувати її.
У фантазійної грі діти мають у своєму розпорядженні всю владу і силу, яких позбавлені в житті. Вони командують ляльками і ведмедиками, як дорослі ними. Вони можуть грубо поводитися з іграшкової мавпою, як хтось дозволяє собі поводитися з ними. Граючи в лікарню або зубний кабінет, діти висловлюють страх, який не показали оточуючим, дорослим. З такими страхами вони можуть справлятися виключно через гру, а дорослим треба намагатися втішити дитину або пояснити незрозуміле. Це можна зробити, підключившись до гри.
