Гріє землю сонечко,
Ніжно примовляє:
- Прокидайтесь, квіточки,
День весну стрічає!
Просинайся, річечко,
Посміхнись, струмочку,
Затанцюй нам гопака
Дощику – дзвіночку!
Розливайся радісно
По землі, проміння!
Хай же радує людей
Весняне цвітіння!
Чимчикує горобець
Чимчикує горобець
По асфальту навпростець,
До домівки поспішає,
На автівки не зважає.
Не боїться горобець
Прямувати навпростець,
На зелений він крокує,
Зебри рисочки рахує.
Скільки живуть свійські тварини?
Раз зозулька у селі почала кувати,
Всім тваринам для життя роки дарувати.
Для малого поросяти двадцять два „ку-ку”,
Півнику - дванадцять років для ку-ку-рі-ку.
Вівцям справно відлічила двадцять один рік.
Для лоша відрахувала гарний, довгий вік.
Шістдесят... і ще рахує!.. все - шістдесят сім!
Всі тваринки до зозульки: от би нам так всім!
Для корівки сорок років, вісім для кроля,
Тридцять літ відрахувала для кача-маля.
Котику п’ятнадцять років: ку-ку, ку-ку, ку..
І тринадцять накувала дядьку індику!
От така тривалість віку у тварин села.
Всім лічбою догодила пташечка мала.
А як скажеш – це все казка, стільки не живуть,
Відповім: цілком я згідна – люди не дадуть!
Чухав вушко сірий кіт
Чухав вушко сірий кіт:
- Де знайти мені обід?
Де поїсти, де попити,
Як спокійно день прожити?
Сонце лагідно всміхнулось,
Щічки котика торкнулось:
- Бачу я ціленький світ,
Підкажу, де є обід.
Ген будівля кольорова,
Цегляна, не паперова.
Там хатинка для малят,
Для дитячих котенят.
От до них і поскачи,
Гарно діткам муркочи.
Підгодують, приголублять, -
Дітлахи тваринок - люблять!
Гени
На городі кабачок
Проказав до мами:
- Ще із самих пелюшОк
Спільне є між нами.
Від дідуся ти мені
Сили назбирала,
І в найперші мої дні
У пригоді стала!
Від бабусі доброта
Перейшла у спадок.
Це природна повнота,
Гідний я нащадок!
Твої гени – добрий зір,
Все я роздивлюся!
Татка - мужність у мені,
Вітру не боюся! -
Так у липні кабачок
Говорив до мами:
- Ще із з самих пелюшОк!
Спільне є між нами!
Хмара
Одягає капелюшка
На свої гарненькі вушка
Літня хмара дощова -
Тітка грізна грозова.
Дощ не буде більше лити,
Грім не буде гуркотіти,
Спати тітка захотіла,
До домівки полетіла.
Жаб’ячі посиденьки
Заспівала жабка пісеньку: ква-ква...
Про липневу спеку і швидкі жнива,
Про дощу краплинки і про комарів,
Про кущі лепехи і великий рів...
Про гаряче сонце і казкову ніч
До подружок жабка квакотіла клич.
Закликала друзів утворити хор,
Заспівати разом пісню в до-мажор...
Просиналка
Ніжки з носиком проснулись ,
Ручки сонно потягнулись,
Очі просять ще поспати,
Та пора і їм вставати.
Дзинь-дзилінь, дзинь-дзилінь,
Геть іди від мене, лінь!
Ще разочок потягнуся,
І проснуся я, проснуся!..
Засиналка
Знають всі малята змалку
Цю веселу засиналку:
Ручки, ніжки, баю-бай,
Швидше в ліжечко стрибай...
Тепла ковдра і подушка,
Гарна казочка під вушко.
Очки швидше закривай,
Баю-бай, баю-бай...
Де живе кохання – там завжди життя
Де живе кохання – там завжди життя,
Брата чи сестричку буду мати я.
Не живіт в матусі, а дитячий світ -
Ще одна малеча наш поповнить рід.
Оченятка сонячні, ротик-потягусь.
Ждуть святе народження бабця і дідусь.
Вся наша родина зустрічі чекає,
Татко із матусею казочки складає.
Так що не барися, як настане час,
Поспіши швиденько у цей світ до нас.
Хоч ти і в животику, але ми - сім´я!
Всі тебе чекаємо: мама, татко, я.
За матеріалами natalyagurkina.ucoz.ua
