Жар і холод
«Ми дивимося на здоров´я жінки з точки зору традиції, а не сучасної медицини. Так, у Мексиці надають дуже велике значення тому, скільки в організмі жінки «жара» і «холоду». Розмовляючи з вагітною, акушерка може визначити це, наприклад, через тілесний контакт. Усі добре самі відчувають, що таке холод, а що таке жар. Холод — це те, від чого людина сковується, замикається всередині, це страх, низька самооцінка, байдужість. А жар, тепло — це посмішка, співчуття.
І щоб завагітніти і народити вдало, потрібно відчувати себе наповненою теплом, розкутою, розкритою. Тому жінкам так погано в пологових будинках — вони такі «холодні». І якщо я відчуваю в жінці надлишок холоду, то я не направляю її на аналізи, а ставлю їй прості запитання: «Чи щасливі ви? Ваш чоловік вас любить? Ви чого-небудь боїтеся? Чи відчуваєте ви себе самотньою?». І часто ці прості запитання допомагають викликати на поверхню безліч емоцій, які заважають жінці розслабитися і вдало народити. Це не означає, що їй потрібно повністю вилікуватися, щоб народити. Але це розслаблення створить рух, і народжена дитина змінить свою маму.
Простір, час і ребозо
Базовий принцип моєї роботи — це створення і збереження теплого, комфортного навколишнього простору, а також збереження тепла та руху всередині жінки. До мене приходить безліч жінок з внутрішніми блоками — жінки, яких гвалтували або били, або просто ті, які виросли в культурі, яка постійно повторювала їм, що вони недосконалі. Досить рідко можна зустріти жінку, яка абсолютно в собі впевнена до пологів. Але все, що їй потрібно, — це простір і час, а іноді ще масаж і гарячий чай. А також шарф ребозо, один з моїх основних «інструментів». Використовуючи його, можна вирішити різні проблеми вагітності та пологів. Наприклад, можна допомогти дитині прийняти потрібне положення в утробі. (Для цього майбутню маму кладуть на підлогу, шарф пропускають під нею. Акушерка тримає його за обидва кінці. Потім вона починає певним чином потягувати шарф то за правий, то за лівий кінець чи тільки в один бік. — Прим. Авт.)
Ребозо допомагає розширити кістки тазу, щоб було більше простору для дитини. Можна розслабити жінку, позбавити від болю в спині. Існує техніка для прискорення повільних пологів. Інколи під час пологів ми зав´язуємо цим шарфом жінці очі, щоб вона не відволікалася на зовнішні подразники. Ми також використовуємо ребозо після пологів, щоб з його допомогою «повернути кістки на місце». І звичайно, ми носимо в ньому дитину, а акушерка може в нього загорнутися — це універсальна річ.
Грілка, лід і дзвіночок
Ми застосовуємо й інші способи. Наприклад, при неправильному положенні дитини — скажімо, при тазовому передлежанні — допомагають гаряча грілка і лід.
Лід ми кладемо на верх живота матері, туди, де у дитини голова, а грілку — на низ живота. Дитина завжди рухається головою від холоду до тепла і буде розгортатися від льоду до грілки. Іноді ми замість грілки ставимо музику, щоб дитина «йшла на звук», з цією метою мексиканки також часто обв´язують живіт стрічкою з дзвіночком. Або світять ліхтариком, щоб дитина рухалася на світло. Але тазове передлежання зазвичай говорить про якісь емоційних проблеми — або у стосунках матері і дитини, або у відносинах батьків. Що стосується вузького тазу, то іноді зовні вузький таз насправді усередині широкий і навпаки. Але його можна розширити — наприклад, за допомогою ребозо. Якщо немає руху енергії або руху на фізичному рівні, то треба щось робити. А якщо все добре, то не треба робити нічого. Взагалі єдине, що дійсно статично, — це людський розум.
Робота над собою
Ідеально, коли ми в пологах не робимо взагалі нічого. Я ніколи не була прихильницею курсів підготовки до пологів. Я вважаю, що будь-яка жінка може народити, якщо буде слухати свої інстинкти. 50% моїх клієнток — неписьменні селянки. Але вони ростуть, знаючи, що обов´язково будуть матерями (у деяких по 10—13 дітей).
І в них найбільш вдалі пологи, так як вони налаштовані на те, що родять. Іноді вони приходять до мене прямо перед пологами, я їм розповідаю, показую ребозо, запитую: «Є питання?», Але в них їх ніколи немає. Мене часто запитують про кровотечі. У моєму розумінні ризик кровотеч залежить від того, чи сумна жінка. Якщо вона, наприклад, розлучилася з батьком своєї дитини, то така кровотеча — свого роду сльози. І я намагаюся заповнити ту порожнечу, з якої ллються ці сльози. Але якщо жінка зможе компенсувати цей холод під час пологів, якщо зможе зігрітися, то кровотечі не буде. Іноді жінка може стати матір´ю, тільки позбувшись під час пологів від усього свого внутрішнього негативу, народившись разом зі своєю дитиною. Пологи — в якомусь сенсі та подія, яка вміщає в себе все в житті людини. І щоб жінка народила, їй потрібно проробити величезну внутрішню роботу, щоб мати достатньо щедрості, щоб подарувати життя. Після 20 років прийняття пологів я можу сказати, що пологи — тільки певною мірою фізичний процес.
Приглушити свою владу
Завдання акушерки — приглушити свою силу, свою владу. Історія людства показує нам, наскільки сильнее наше прагнення поширювати свою владу на інших і як люди, що володіють владою, прагнуть її використати. На древніх зображеннях повитухи не нависати над жінкою, а схилялися перед нею. Хороший президент володіє великою владою, але використовує її на благо народу. І в історії людства були тисячі акушерок, які допомагали жінкам, не шкодивши ім. Наша справа — розвивати співчуття. Якщо акушерка не вважає, що жінка може народити без втручання, то, можливо, цій акушерці потрібно пошукати іншу роботу. Просто, щоб її дитина вдало народилася, кожній жінці потрібні різні речі — когось треба міцно обіймати й підтримувати під час пологів, когось потрібно просто залишити в спокої. Ось чому акушерство — це мистецтво.
Подарунок
Як приклад хочу розповісти одну історію. Якось до мене привели 12-річну дівчинку, яку згвалтував власний дядько, від якого вона й завагітніла. Він сказав їй, що якщо вона кому-небудь про це розповість, то він її вб´є. Але її зростаючий живіт говорив сам за себе, і в той останній місяць вагітності, коли я її спостерігала, вона взагалі не розмовляла. Коли я ставила їй якесь питання, за неї завжди відповідала її мати. Я всім виглядом показувала, що ставлю питання саме їй, але вона мовчала. І ось якось до мене прибіг її молодший брат і сказав, що вона народжує. Вона була вдома сама, батьки кудись поїхали. І тут вона стала ридати, голосячи: «Чому він це зробив зо мною?» Біль в її тілі відбивала біль в її душі. Їй здавалося, що в ньому просто немає місця для чого-небудь іншого. Як акушерка, я розуміла, що мені потрібно готуватися до пологів. Але коли я до неї підходила, вона схрещував ноги і не дозволяла мені до неї доторкнутися.
Це був момент вибору — бути грубою або ніжною? Повною співчуття або повної почуття власної важливості? Ми робимо цей вибір кожен день — накричати на дитину, тому що вона розбила вашу улюблену річ, або допомогти їй зібрати її — з любов´ю? Дати машині проїхати або підрізати її? У цьому конкретному випадку я зняла акушерські рукавички, підійшла до дівчини і обняла її ззаду. Я відчула її стан і зрозуміла, що вона все ще була емоційно пов´язана з тим чоловіком. І я стала говорити їй, що це ж її дитина і що у неї, коли вона народиться, будуть такі ж гарні губи, як у дівчини, і по п´ять маленьких пальчиків на ручках. Вона подивилася на мене широко відкритими очима — як дитина, яка тільки що отримала подарунок. І ось дитина народилася — у плодовому міхурі, — і ми разом «відкрили» її подарунок. Вона подивилася на гарні, як у неї, губи, і перерахувала п´ять пальчиків на кожній ручці. І ця 12-річна дівчинка стала найкращою матір´ю у всьому селі.
Уміння відчувати людей
Акушерка повинна бути дуже чутлива до енергії інших людей. Потрібно виробляти «рентгенівські» очі, вміти миттєво розуміти ситуацію. Необхідний зоровий контакт з дитиною — вона не може говорити і часто може попросити про допомогу тільки очима. У моїй практиці тільки 1% породіль потрібна медична допомога, хоча я саме на цей випадок і співпрацюю з лікарями. Але я завжди посилаю коробку шоколаду тим лікарям, які мене підтримують. Тому що шоколад розкриває серце, викликає тепло і готує нас до всього того, що може статися.
