Навчанню орієнтації в часі необхідно приділяти увагу вже в дошкільному віці. Саме це стане запорукою розвитку в особистості таких якостей, як зібраність, точність, цілеспрямованість, організованість. А вони допоможуть дитині домагатися більшого в навчанні та звичайному житті.
Серед завдань формування тимчасових навичок у дітей фахівцями виділяються вміння визначати та вимірювати час, сприймати тривалість часових відрізків, а також змінювати темп власної діяльності залежно від наявного часу. Крім того, дитина повинна навчитися правильно відзначати час у мові. Відчуття часу допоможе їй планувати, регулювати свої дії на основі тимчасових відрізків.
Спочатку дітки «навчаються часу» через відчуття, потім через сприйняття, далі через уявлення. Т. Ріхтерман стверджує, що до двох років діти розуміють, що деякі події швидко відбуваються, а інших вони очікують. Потім, крім теперішнього часу, малюк вже починає виділяти минуле і майбутнє. Далі освоєння часу вимагає дорослого втручання.
У зв´язку зі специфікою мислення, дуже складно познайомити дитину маленького віку з тим, що не можна представити перед нею візуально. Час не матеріальний, але він «рухається» необоротно. Даная ситуація ставить перед дітьми питання, наскільки він взагалі існує. Тому важливо конкретизувати для малюка часові одиниці та їх відношення в повторюваній діяльності, життєвих подіях. Це має відбуватися на основі особистого досвіду дитини, у різноманітних видах діяльності, при демонстрації часових приладів.
На перших етапах, не співвідносячи відчуття часу з реальним тимчасовим перебігом, діти накопичують знання про поняття «спочатку», «потім», «вчора», «сьогодні», «завтра», інформацію про сезони року. Найчастіше це відбувається через досвід свого проживання, підтримуваний розвитком мови і мислення. Для більш активного сприйняття часу, яке лише попутно подіям, необхідно на ньому акцентувати увагу діток. Пам´ятайте, що це сприйняття відбувається з величезними труднощами і вкрай нестійке.
Частини діб: «ранок», «день», «вечір», «ніч» для дітей можуть бути помітні більше за змістом діяльності в ці періоди. Чіткий розпорядок дня допомагає дитині у формуванні цих реальних знань. Приміром, підготовчий режим дня за 1-1,5 місяці до початку відвідування садочка, а після і вже саме відвідування дасть можливість більш предметно знайомити малюка з часом. Корисно для дитини промовляння плану дії на день з акцентом на частини доби. Ефективно показувати малюкові емоційні, яскраві картинки з різною діяльністю діток, дорослих, мульт-персонажів і з позначенням добового відрізка. Розуміння слід контролювати за допомогою питань дитині про час доби і відповідної йому діяльності. Чим частіше ви будете повторювати у промові тимчасові відрізки, пояснюючи їх, тим міцнішу основу створите для знань дитини. Старшим діткам час доби можна пов´язати з явищами природи («сонечко встає» тощо). У цьому освоєнні підкріплюють також емоції від тематичних віршів, оповідань.
Вранці можна проговорювати з дітьми і дні тижня, питаючи назви дня сьогоднішнього, попереднього і наступного. Дні тижня можна позначати і як п´ять робочих днів, і два вихідних (пояснення через діяльність). Можливо, варто пояснити причину їх назви, наприклад, «понеділок» - перший, а «вівторок» - другий, «середа» - середній день і т.д.
Існують і такі часові поняття, як «швидко» і «повільно». Їх добре освоюють діти у змаганнях, конкурсах. Важливе сприйняття дитиною і понять «до», «після», «спочатку», «потім». Можна складати з нею розповіді з використанням цих слів, а далі вже стежити за її самостійною розстановкою понять. Досконаліше їх освоїти дитина зможе у молодшому шкільному віці.
Місяці і їх послідовність добре допомагає запам´ятовувати стара добра казка «Дванадцять місяців» С. Маршака. Після освоєння понять «тиждень», «місяць», «рік», потрібно навчити розуміти їх співвідношення. Пори року барвисто описуються у віршах, загадках для діток. Можна підібрати найбільш цікаві, розібрати їх з дитиною. Вважається, що засвоєння пір року краще проходить в парах: літо-зима, весна-осінь. Важливо показати їх цілісність у році, їх рівність, використовуючи, наприклад, коло з розкресленими секторами відповідних порам року квітів. Необхідним засобом навчання в усвідомленні пір року та їх співвідношення з природними явищами будуть правильні питання, що стимулюють інтерес дитини. Приміром, «що з листям дерев відбувається восени?», «Що змінюється в житті пташок восени?». Вважається, що до кінця дошкільного віку дитина має знати про залежність від піри року основних змін у неживій природі, у житті тварин.
Встановлення знань про дні тижня, місяці дозволить ознайомити дитину з календарем. Буде важливий його вигляд, наприклад, відповідний порам року. Можна показати дитині і свята в ньому. Знання календаря до 6-7 років буде гарною допомогою у привчанні дитини до шкільного розпорядку. Знайомство з одиницями часу (хвилинами, годинами) має відбуватися як пізнання системи, в якій міра однієї одиниці складається з одиниць попередньої. Важливо й усвідомлення безперервності часу. Зазвичай спочатку показують тривалість 1-ї, 3-х, 5-ти, 10-ти хвилин за допомогою пісочного годинника, секундоміра. Варто дати відчути цей час через діяльність, пропонуючи завдання з призначенням часу. Необхідно хвалити дитину, якщо вона якесь завдання встигає зробити за хвилину. Для того, щоб показати, що час може мати різну наповненість діями в залежності від його управління, можна запропонувати дитині зібрати за хвилину ту кількість іграшок, яку вона встигне, а потім показати скільки зможете зібрати ви. Звичайно, важлива різниця у кількості іграшок за один і той самий час. Швидше за все, ці знання не будуть засвоєні відразу дитиною, але все одно відкладуться.
Послідовне пізнання хвилин відбувається у порівнянні з об´ємом виконуваних дій за 1 хвилину і за 3, за 3 і за 5, і т.д. Можна використовувати якийсь наочний годинник, показуючи цей інтервал по рискам. До речі, у продажу зустрічаються спеціальні дитячі годинники з позначенням тільки хвилин. 10 хвилин, як правило, освоюється за завданнями, акцентуючи увагу на проходження рисочок годин за цей час, за їх подвійну відстань по 5 хвилин.
Годинники можна вчити по макетах. Попросіть дитину одну стрілку (велику) поставити на 12, а маленьку переміщати, згадуючи про дії, які вона звикла виконувати в цей час. Пересування великої стрілки по 5 хвилин покаже складання години з хвилин. Можна рахувати ці пересування по 3, такий інтервал буде чвертю години. Далі також пояснюють 30 хвилин як половину години - півгодини. Важливо часто пов´язувати діяльність дитини з годинником. Це допоможе їй відчувати час, щоб ним управляти.
Дослідження показують, що більшість дітей 6 або 7 років ще не до кінця освоюють часові поняття: дні тижня (їх послідовність), співвідношення місяців з порами року, з більшістю святкових дат тощо. Але спрямоване, організоване навчання може поліпшити ці показники. Як уже зазначалося, велике значення буде мати освоєний дитиною режим дня в дитсадку, а після і уявлення про шкільний режим на підготовчих курсах. Стимулювання, цікавий, системний підхід зіграють провідну роль в освоєнні складних часових понять, у навчанні «користування часом».
За матеріалами roditeli.ua
