Фактори, які сприяють розлученню
1. Розлучення батьків. Розлучаючись, батьки передають своїм дітям модель подружніх стосунків, при якій шлюб може розпастися у разі певних негараздів. У дітей, чиї батьки розлучилися, розлучення розглядається як прийнятний спосіб вирішення подружніх проблем.2. Низький статус чоловіка. Чим нижчий соціальний, професійний, матеріальний статус чоловіка, тим імовірнішим буде розлучення пари. Низький статус чоловіка не дає дружині можливості поважати його, а відтак і любити.
3. Мезальянс. Так називають стосунки, в яких шлюбні партнери нерівні між собою. Ця нерівність може бути фінансовою, інтелектуальною, статусною, віковою (різниця у віці понад 10 років, особливо, якщо чоловік молодший), зовнішньою (при якій зовнішність одного із пари суттєво програє зовнішності іншого, особливо, якщо красивішим являється чоловік).
4. Дошлюбна вагітність. Вона створює почуття вимушеності шлюбу, що може сприяти його внутрішньому неприйняттю, відторгненню, породжуючи конфлікти між подружжям і потяг до свободи.
5. Тривалість дошлюбних стосунків. В нормі вони мають тривати 1-1,5 роки, що дає можливість партнерам достатньо добре пізнати одне одного. Швидкий шлюб відбувається на емоціях, а тому в подальшому можливе розчарування у партнері. Затягування ж дошлюбних стосунків найчастіше означає невпевненість одного з пари (чи обох) у остаточності свого вибору.
6. Характер дошлюбних стосунків. Якщо пара мала серйозні сварки та конфлікти впродовж дошлюбних стосунків, то такими вони залишаться і після одруження, штовхаючи пару до розлучення.
7. Ставлення батьків до шлюбу. Якщо батьки (чи хтось із них) негативно ставився до своєї майбутньої невістки чи зятя або самого факту одруження, після утворення молодої родини вони можуть продовжувати негативно озиватися про партнера своєї дитини, налаштовувати її проти нього, провокуючи конфлікти в сім’ї.
8. Занадто ранній шлюб. Цей фактор відносний, оскільки в кожного народу різні поняття про вікову норму вступу до шлюбу. Тут важливе самовідчуття: на скільки людина відчуває себе готовою до шлюбних стосунків. Адже ця готовність може не наступити ніколи.
9. Невідповідний мотив. Якщо шлюб утворений не з мотиву кохання чи вигоди, а через страх самотності, потребу мати статус «одруженого»/«заміжньої», чи бажання народити дитину в шлюбі тощо, він зазвичай виявляється нестійким.
Звичайно, жоден із цих факторів не є стовідсотковою гарантією того, що шлюб розпадеться, але, чим їх більше, тим вищою є імовірність такої ситуації. Важливо зрозуміти, що на деякі з цих факторів людина не має впливу (розлучення батьків, різниця у віці тощо), але інші може регулювати. Тож, постарайтеся перед вступом до шлюбу усунути всі ті фактори, які сприяють розлученню, зі своїх стосунків.
