Як навчити дитину фінансової відповідальності

Дослідник з Стенфорда Уолтер Мішел почав досліджувати довготривалий вплив відстроченого винагороди у 1960-і роки. Він вивчав здатність 4-річних дітей утриматися від того, щоб негайно накинутися на солодощы, що лежать перед ними. Команда Мішель просила дітей не їсти залишену на столі цукерку 15 хвилин — час, на який дорослі залишали кімнату. Тоді, казали дітям, вони зможуть з’їсти не одну цукерку, а дві. Як очікувалося, деякі діти негайно з’їдали свою порцію. Деякі терпіли деякий час, але все ж піддавалися спокусі. І лише небагато могли висидіти всі 15 хвилин.

Яка взагалі різниця?

Мішель спостерігав за цими дітьми, поки вони не закінчили школу. Він виявив, що здатність чекати відстроченої винагороди у малому віці обертається більш високими доходами, успішними шлюбами, кращими кар’єрами, здоров’ям і, загалом, більш повноцінним життям. Ті, хто швидко проковтував свої солодощі в дитинстві, так і не навчилися керувати поривами і демонстрували поведінкові проблеми. Дослідження показало, що діти, які витерпіли 15 хвилин, набрали набагато більше балів в освітніх тестах, ніж ті, хто з‘їв свої солодощі через 30 секунд.

Як батьки (мій син тільки недавно навчився ходити) ми, очевидно, хочемо закріпити важливі уроки, такі, як цей, про цінність відстроченої винагороди. Досвід, а не лекції — кращий спосіб донести до дитини суть проблеми. Ось дві прості ідеї, які допоможуть вашим дітям вивчити цей важливий урок:

Як навчити дитину чекати відстрочену винагороду?

Спосіб #1. Робимо заощадження

Давайте своїм дітям справжні гроші. У книзі «Виховання правильного ставлення до грошей у дітей» Джудіт Брайлс радить батькам забезпечувати дітям реальний досвід поводження з грошима. Вона пропонує заохочувати дітей, щоб вони відкладали 20-25% від усіх грошей, які отримують на кишенькові витрати, за роботу або в якості подарунків. Решту вони можуть витрачати, нехай і не без обмежень, накладених здоровим глуздом.

Одна з наших тренерів з фінансів з моменту, коли її два сини пішли у п’ятий клас, кожного тижня давала їм на кишенькові витрати стільки доларів, скільки їм було років. Від них вимагали відкласти половину, а решту вони могли використовувати на предмети особистої гігієни, розваги і подарунки. Якщо вони йшли в кіно, квиток купували самі.

Мати помітила, що її діти стали самі ходити в перукарню, продавати свої старі відеоігри в рахунок купівлі нових і уникати нових дорогих релізів. Здавалося, діти з задоволенням розтягували свої гроші, і матері подобалося, що у неї вони більше не просили.

Не важливо, заробляють діти гроші або отримують їх на кишенькові витрати, повна відповідальність за те, як їх витрачати, дасть їм можливість дізнатися про наслідки свого вибору. Якщо дозволити їм помилятися, вони дізнаються, чому важливо відкладати заощадження і що буває, коли накопичень немає.

Спосіб #2. Список бажань

Навчайте дітей чекати. Відстрочена винагороду вчить дітей контролювати свої емоції. Один із способів добитися цього — використовувати «список бажань».

У Даніель Агіар, засновниці і виконавчого директора My Smart Budget, був син, який часто відчував імпульсивне бажання що-небудь купити. Вона розуміла, що якщо він почекає тиждень-другий, то об’єкт його бажань зміниться. Так народилася ідея «списку бажань». Він складав список речей, які хоче, і, якщо через два тижні на першому місці залишалося те ж саме, йому дозволяли це купити.

Хлопчик навряд чи розумів, що його вчать керувати своїми емоціями. Але з часом він виробив у себе терпіння, необхідне, щоб приймати обґрунтовані фінансові рішення.

Мій власний син — просто чудо (так, я необ’єктивна), і я знаю, наскільки сильна спокуса потурати кожному його бажанням. Але, в на кінець-кінцем, я розумію, що ми обидва отримаємо більшу винагороду, якщо через кілька років я зможу залишити його в кімнаті одного і, повернувшись, знайти незайману тарілку солодощів.