На Святий вечір (6 січня - Святвечір) готують 12 пісних страв: кутя, узвар, горох, капусник, рибні страви, пісний борщ з грибами, вареники з капустою, кашу гречану, голубці з рисом, пісні млинці, гриби, пироги. Після вечері, яка зазвичай тривала 3-4 години, кутю та деякі інші страви не прибирали, а залишали для духів.
Святвечір - вечірня трапеза напередодні Різдва, супроводжувана багатьма традиціями і обрядами. У Різдвяний святвечір церква приписувала строгий пост до вечірнього богослужіння, і цього дня це перша трапеза, якою закінчується передріздвяний піст.
За традицією вона починається з появою першої зірки, в пам´ять Віфлеємської зірки, що сповістила пастухам народження Христа.
Варили кутю з пшениці, гороху, рису, обдирного ячменю. Приправляли медом, маковою, конопляною, соняшниковою або іншою пісною олією. Зерно було символом воскресаючого життя, а мед або солодка приправа означали солодкість благ майбутнього блаженного життя.
Порядок прийому їжі регламентувався строгими правилами: спочатку подавалися закуски (оселедець, риба, салати), потім червоний (злегка підігрітий) борщ, грибний або рибний суп. До борщу, грибного супу подавалися пиріжки з грибами, а у православних сочники - смажені на конопляній олії борошняні коржики.
Під кінець трапези на стіл подавалися солодкі страви: рулет з маком, пряники, медяники, журавлинний кисіль, компот із сухофруктів, яблука, горіхи.
Трапеза була безалкогольною. Усі страви були пісними, смаженими і заправленими рослинною олією, без м´ясної основи, без молока і сметани. Не подавалися гарячі страви, щоб господиня постійно перебувала за столом.
А от на саме Різдво Христове (7 січня) готують велику сімейну вечерю. Всією сім´єю накривають на стіл. На столі має бути солома (або сіно, на згадку про вертеп і ясла), а на соломі - білосніжна скатертина.
Зрозуміло, що в наші сучасні квартири сіно не принесеш, та й дістати його в місті не так просто. Але останнім часом у магазинах з´явилися гарні різдвяні скатертини з малюнками з ялинових лабетів і дзвіночків. Вони теж дуже прикрасять ваш стіл. У центрі ставиться кутя. Потім інші страви: млинці, риба, холодець, молочне порося, свиняча голова з хріном, домашня ковбаса, печеня, медові пряники, ломанці з маком і медом, узвар. До цього набору додавалися ще й напої, що вже залежало суто від смаку і можливостей господаря.
Святкування Різдва в інших народів
Схожі з українськими традиціями святкування Різдва й інші народи світу. Наприклад, коли українці готують на Святий вечір 12 страв, що символізують 12 апостолів Ісуса Христа, то чехи подають на стіл 12 видів тістечок, якими позначають 12 місяців. У Венесуелі діляться виноградом і з´їдають по 12 виноградинок, загадуючи при цьому за бажанням на кожен місяць року. Українці під час Святої вечері діляться церковною просфорою, а поляки - отплатком.
На Різдво французи п´ють шампанське, вино, їдять білу ковбасу, копчену індичку і устриці. В Угорщині віддають перевагу рибному супу і запечену індичку, а ось під скатертину вони кладуть не сіно, як в Україні, а брусок і гребінець. Жителі Польщі і Чехії дуже люблять подавати до святкового столу різноманітні рибні страви, особливо з коропа.
Італійці на площі Святого Петра у Римі будують великий вертеп, де показують сцени Різдва Христового - це ціле театральне дійство, хоча вони не збираються на святкову вечерю у себе вдома. Богослови називають Різдво центральною подією в історії всього людського роду. Тому, що Свята ніч має особливе значення для сучасної цивілізації, адже хід новітньої історії людства, і сучасне літочислення ведеться від Різдва Христового.
Веселих Вам свят!
За матеріалами turistua.com
