Якщо у дитини дуже суворі батьки, вона може придумати друга, який з нею відмінно ладнає і завжди нею задоволений. Трапляється, що в грі з уявним другом дитина бере на себе роль вимогливого батька, а друга представляє як безпорадну дитину: "Герман! Ти вчинив дуже погано. Тобі не слід було так робити".
Іноді малюк придумує уявного друга, щоб зняти з себе почуття провини. Оскільки дитина, яка зробила щось невірне, боїться втратити прихильність і любов батьків, вона може заперечувати свою провину, навіть якщо її впіймали на гарячому. Чим сильніший страх, тим більше спокуси звалити провину на уявного друга. У цьому випадку дитині не доведеться вислуховувати критику і відчувати себе відповідальною за скоєне: "Це Герман взяв папери з твого столу" або "Герман змусив мене зробити це". У такій ситуації батькам слід сказати у відповідь: "Значить, я забороняю грати тобі і Германові з паперами" або "Ти переплутав папери на столі, тепер допоможи мені навести в них лад".
Коли у вашої дитини раптом з´явиться уявний друг, ви напевно не будете знати, як правильно поводитися у певних ситуаціях. Наприклад, чи потрібно підігравати фантазіям дитини і ставити зайвий стілець під час обіду перед столом, як того попросив ваш малюк? Кращий вихід з положення - піти на компроміс. Іноді можна піддатися дитині, коли та просить вас зробити що-небудь для уявного друга. У той же час не забувайте про рамки дозволеного: "Ти можеш мені розповідати про свого друга, але домашню роботу ти будеш робити сам". Якщо вас турбує те, що дитина вірить у неіснуючого персонажа, згадайте, як ви розповідаєте йому історії про Бабу-Ягу або Діда Мороза. Різниця між цими вигаданими героями полягає в тому, що свого друга дитина придумує сама.
Якщо вам здається, що дитина починає фантазувати від того, що відчуває себе безпорадною, подумайте про те, щоб надати їй більше свободи. Дайте їй можливість вільно висловлювати свої почуття і пізнавати світ. Якщо ж ваша дитина сумує від того, що через переїзд втратила старих друзів, допоможіть їй знайти нових, які займуть місце уявного друга.
З часом, коли ваша дитина подорослішає, вона забуде про свого уявного друга і стане брати всю відповідальність за скоєне на себе. Тоді ви почнете згадувати цей недовгий період існування уявного друга як цікаву і незвичайну дитячу примху.
За матеріалами mamochka.kz
