По відношенню до малюка кризового віку від дорослого потрібна витримка і спокійна вимогливість у виконанні правил повсякденного життя. Руки перед їжею треба мити. Шапку у вітряну погоду надівати і не бігати перед сном босоніж по підлозі з чистими ногами. Вимоги до поведінки повинні чітко формулюватися, і в їх виконанні дорослий повинен бути послідовним. Не можна сьогодні забороняти їсти брудними руками, а завтра не звернути на брудні руки дитини увагу і нічого "не помітити".
Але для благополучного подолання духу протиріччя, що "вселився" у трирічку, потрібні й особливі заходи, що враховують психологічні особливості та проблеми віку.
Малюкові потрібно читати якомога більше текстів, в яких обігрується перевертання звичних ситуацій. Класичний приклад - "Плутанина" К. Чуковського. Багато подібних віршиків у фольклорних добірках для малюків, в перекладах англійських текстів для маленьких.
Крім читання, при будь-якому можливому випадку, випереджаючи виникнення конфліктних ситуацій, потрібно пропонувати трирічці гру під назвою "Роби все навпаки": "Давай сьогодні робити все навпаки. Я тобі буду казати:" Антоша, а ну-ка не мій руки! "А ти візьмеш - і помиєш! Я тобі скажу: "Антоша, ми не йдемо гуляти!" А ти що повинен робити? " І т.д. Дитині умови такої гри неймовірно подобаються. Вони відповідають її внутрішньому стану. Від дорослого ж потрібно щосили супити брови і обурюватися: "Ні! Ви тільки подивіться! Ми не йдемо гуляти! А він вже одягся! У нас всі сідають за стіл з брудними руками! А він навіщось їх помивІгрова позиція дорослого викликає у дитини захоплення.
Але дитина потрапляє у власну пастку: роблячи "все навпаки", задовольняє дійсним вимогам дорослих. Щоб гра не набридла, в неї час від часу потрібно вносити нові елементи: наприклад, хлопчика називати дівчинкою, маму - татом, собачку - кішкою, пташку - рибкою: "Зараз наша дівчинка Микола буде збиратися на прогулянку і одягне ось таку гарну спідничку!" (Насправді дитині пропонуються звичні джинси.) Або: "Ой, які рибки сіли на дерево у нас під вікном! Перед тим як лягти в ліжко, їх потрібно обов´язково перерахувати!" Можна додавати до всіх імен іменник зменшувальні або збільшувальні суфікси: "Ми сьогодні за обідом будемо їсти не суп, а супище, не котлету, а котлетищу! На прогулянку одягнемо не черевики, а черевичищи, не куртку, а куртіще"! Говорити новоутворені слова потрібно "товстим" голосом, підсилюючи ефект перебільшених розмірів предметів. У деяких ситуаціях можна запропонувати дитині взагалі не використовувати слова і пограти в "глухонімих" – спілкуватися за допомогою міміки, жестів і рухів губ. Такий прийом змушує малюка постійно стежити за поведінкою дорослого, вгадувати його бажання і пропозиції. Це своєрідна гра в загадки. Розгадкою, нагородою за уважність стає правильне виконання вимог. Але ж саме це і потрібно батькові!
Що відбувається в результаті надбання подібного ігрового досвіду? Деякий час тому дитина відкрила для себе можливість суперечити за допомогою мови. А дорослий допомагає їй просунутися в цьому відкритті далі: виявляється, протиріччя можуть смішити! Так в дитині прокидається почуття гумору. Малюк намагається змінити звичну картину світу, називаючи червоне зеленим. Ще цікавіше разом придумувати нові слова. Мова від цього стає виразнішою, а життя неймовірно урізноманітнюється. Малюк не бажає підкорятися вимогам, вираженим звичайною мовою. Нехай керується мовою жестів. Такі вправи дуже корисні, розвивають емоційність і тілесну виразність.
Іншими словами, те, що було поведінковою проблемою - шкодливість трирічки, - стає каталізатором мовного розвитку, працює на збагачення мови маляти. Дорослий, як то кажуть, всього лише повинен "піймати момент".
За матеріалами mamochka.kz
