Однак, активність буває різною.
Слід звернути увагу на декілька аспектів. Отже, якщо ваша дитина:
• Постійно знаходиться в русі, навіть втома проявляється не зменшенням, на підвищенням рухової активності, і, якщо не приймати ніяких мір, все закінчується плачем;
• Подібна активність проявляється скрізь: і вдома, і в дитячому садку, і в магазині, і в поліклініці, і в гостях;
• Її важко вкласти спати на ніч, не кажучи вже про те, щоб вкласти таку дитину на женний сон; при цьому навіть уві сні вона продовжує «рухатися»;
• На неї не діють вмовляння і прохання; і такі «непедагогічні» методи дії як залякування («прийде тато, він тобі покаже») і шантаж («якщо не припиниш – викину всі іграшки») – також стають безрезультатними; а застосування фізичного покарання (ляснути по попі, дати під затильника) – тільки озлоблює дитину і погіршує її поведінку;
• Не контролює свою агресію: тільки щось не так – б’ється, штовхається, кусається, може вдарити іграшкою, палкою, каменем – будь-яким предметом, що трапився в той момент під руку;
• Говорить багато і швидко, не дослуховує до кінця, перебиває співрозмовниув – така собі «тараторка».
В такому випадку слід звернутися до невролога і психолога, оскільки дана поведінка може бути свідоцтвом синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ).
Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) – це не просто поведінкова проблема. Часто можна почути, що гіперактивну дитину просто «батьки не виховують», «вона ремня не знає», «їй вдома все дозволяють» та інші подібні висловлювання. Однак така дитина просто НЕ МОЖЕ вести себе по-іншому. Причиною СДУГ є не сформованість або дефіцитність структур головного мозку, а саме лобних відділів кори. І для вирішення цієї проблеми одного «правильного» виховання мало.
За матеріалами uaua.info
