Коли батьки вважають, що вчать свою дитину розрізняти кольори, насправді вони навчають її усвідомлено їх визначати і називати, підбирати відповідні за кольором предмети. Це необхідні навички, так як саме на усвідомленні таких категорій, як колір, форма і розмір базуються уявлення дитини про світ і оточуючі явища. Саме тому, чим раніше дитина почне визначати колір і його назву, тим швидше вона буде розвиватися і засвоювати нову інформацію.
У ранньому дитинстві дитина не здатна відокремити властивість предмета від самого предмета. Певний колір пов´язаний з певною іграшкою: червоний плавальний круг, жовте брязкальце, зелений м´яч. Часто батьки самі винні в тому, що малюк не може абстрагувати кольори: вони не дають можливості припустити, що помаранчевою може бути не тільки улюблена машинка, але і кубик з набору, і бабусині капці, і апельсин. Якщо давати малюку зрозуміти, що певний колір не обов´язково належить до певного предмету, то проблем з визначенням у подальшому не буде. Наприклад, на прогулянці або в магазині можна вказувати йому на різні предмети: «Подивися, от зелений келих, а цей м´ячик теж зелений. У тітки зелені чоботи, а он там зелений динозавр. І трава теж зелена».
Дехто вважає, що діти не в змозі впоратися з визначенням відтінків, тому підміняють їх назви в процесі спілкування з малюками: рожевий стає червоним, бірюзовий - зеленим. Така підміна викликає лише плутанину, тому що два різних кольори називаються однаково. Насправді навіть півторарічна дитина вже відрізняє півтони, але часто не може їх правильно назвати, тому для самих маленьких іграшки і навколишні предмети краще підбирати в основних кольорах.
За матеріалами vseodetyah
