Зимові віршики для дітей

Засвистіла завірюха,
Морозець щипа за вуха.
Діти кажуть «Все дарма!
Це ж чудово!
Це ж зима!»
Г. Шевчук

ЗИМА

Я дивлюся у віконце –
Прямо в очі світить сонце,
Гладить щічки, гріє носик.
Гей, сидіти вдома досить.

«Мамо, де мої санчата?
Я піду на двір гуляти,
Сонце тепле мене кличе,
Побіжу до нього швидше».

Каже мама: «Не барися,
Тільки тепло одягнися,
Бо хоч сонце в небі сяє,
Та морозець не дрімає.

Одягай-но кожушок,
Шапку й рукавички.
У дворі лежить сніжок,
Льодом вкрита річка».

Я лечу з гори стрілою,
Вітерець летить за мною,
Прямо в очі світить сонце,
Мама дивиться в віконце.
О. Роговенко

ПЕРШИЙ СНІГ

В лісі випав перший сніг
На ведмедиків барліг.
У бар лозі під дубком
Спить ведмідь солодким сном.
Написав: «Не турбувати!
Цілу зиму буду спати».
Г. Шевчук

БІЛОСНІЖНИЙ СНІГОПАД

Білий, білий, білий сніг
Уночі на землю ліг.
Білосніжний снігопад
Вкрив і лан, і ліс, і сад.

Горобину крив та глід,
Заячий засипав слід
І хатинку борсука,
Й теплу нірку байбака.

Навіть білочка руденька
Миттю стала вся біленька.
Т. Корольова

ДАРУНОЧКИ ЗИМИ

Білі, ніжні, мов пір’їнки,
Тихо падали сніжинки.
Білосніжний снігопад
Вкрив вночі і ліс, і сад.

Будуть зранку малюки
В сніжки гратись залюбки.
Зліплять бабу снігову –
Величезну, мов живу.

От так радість дітворі
На санчатах мчать з гори!
Сніжки, лижі, ковзани –
Це даруночки зими!
Т. Корольова

СНІГ СРІБЛЯСТИЙ

Сніг сріблястий, сніг пухнастий,
Падав сніг. Сніг. Сніг.

На стежинку, на ялинку
Тихо ліг. Ліг. Ліг.

На санчатах Стасю тато
Вгору віз. Віз Віз.

На санчатах їде Стася
Швидко вниз. вниз. Вниз!!!

Сніг сріблястий, сніг пухнастий,
Всюди сніг. Сніг. Сніг.

Сміх щасливий, пустотливий,
Чути сміх. Сміх. Сміх!!!

ЗИМОВИЙ ВІДПОЧИНОК

Зі вікном летять сніжинки
На дерева і будинки,
На мости і ліхтарі,
На дороги і двори.

Все довкола біле-біле,
Снігопад дарує диво:
Він пухнастим покривалом
Землю ніжно укриває.

Вибігли у двір малята
В сніжки з друзями пограти
І маленькі топчуть ніжки
В свіжому снігу доріжки.

У веселому танку
Всі кружляють на катку.
Звідусіль лунає сміх:
Кіт Мурко упав на сніг.

Ось взялися дружно діти
Бабу снігову ліпити.
Очі – чорні дві вуглинки,
Ніс зробили із морквинки.

Час додому повертатись
І до свята готуватись:
Скоро-скоро Новий Рік
Завітає на поріг.

Прикрашають всі ялинки –
Кульки, блискітки, сніжинки
Їм на віти одягають,
З чудом зустрічі шукають.
О. Прокопчук

За матеріалами doshkolenok.kiev.ua