І, звичайно, православні люди з нетерпінням чекають цього Великого свята, починаючи готуватися до нього заздалегідь. Протягом майже усього Страсного тижня - з понеділка до четверга. У понеділок-вівторок розфарбовували яйця, в середу-четвер пекли паски, а в суботу освячували великодні страви у церкві. Страви з освяченими пасками, яйцями завжди ставили в центрі святкового столу. Традиційно пасхальний стіл на Русі - дуже ситний і рясний.
Звичайно, фарбували яйця! Яйця фарбувати було прийнято тільки в червоний колір, але в наш час політ фантазії цим не обмежується - можливо, тому що особливий святковий настрій створює не тільки страва з різнокольоровими яйцями, а й сам процес їх розфарбовування. Яйця, пофарбовані в один колір, називалися крашанками; якщо на загальному кольоровому тлі позначалися плями, смужки, цяточки іншого кольору - це була крапанка. Ще були писанки - яйця, розфарбовані від руки сюжетними або орнаментальними візерунками.
Великдень характеризується цілим рядом звичаїв, які увійшли в побут як ігри, святкові розваги. Більшості відомий звичай биття яєць на Великдень. Гра зовсім проста: один тримає в руці яйце носиком вгору, а інший б'є його носиком іншого яйця. Той, у якого яйце залишається цілим, продовжує гру вже з іншим учасником.
А ось ще кілька цікавих ігор:
Великодні ігри
Катання яєцьУлюбленою пасхальною грою на Русі було катання яєць: робили простий дерев'яний або картонний «каток», а навколо нього звільняли рівне порожнє місце, на якому розкладали фарбовані яйця, або маленькі призи, або іграшки. Гравці підходять по черзі до катка і котять своє яйце; предмет, який яйце чіпатиме, - виграний.
Пошук пасхальних яєць
Якщо ви прийшли в гості з дітьми, можна провести таку гру: хтось із старших заздалегідь ховає в різних місцях яйця з сюрпризами - картонні, пластикові, склеєні конвертики у формі яєць з маленькими призами (можна, звичайно, заховати і такі популярні у нинішніх дітей ласощі з іграшкою, як «Кіндер-сюрприз»). Якщо дітей буде багато, можна розділити їх на дві команди, кожна з яких буде прагнути виграти якомога більше яєць у відведений для цього час. Звичайно, треба постаратися, щоб кожна дитина знайшла хоча б одне яйце, і як приз забрала додому.
Цокання яйцями
Це теж старовинна російська забава: стукаючи тупим або гострим кінцем фарбованого яйця яйце суперника, людина намагається виграти якомога більше цілих яєць. Якщо яйце тріснуло - програв!
Естафета з яйцем
Гравці розбиваються на дві команди і повинні бігом з яйцем у ложці дістатися до фінішу і повернутися назад, щоб передати яйце наступному товаришеві по команді. Можна гру урізноманітити і тримати ложку не в руках, а в роті.
Знайди наперсток
Це дуже старовинна гра, їй років п'ятсот. Гравці виходять з кімнати, а ведучий у цей час ховає абикуди наперсток, але так, щоб він знаходився в полі зору гравців. Потім ведучий запрошує в кімнату всіх, хто виходив, і вони починають шукати наперсток очима. Коли гравець виявить наперсток, він мовчки сідає. Той, хто через п'ять хвилин не знайде наперсток, платить фант.
Подарунки
Одного з гравців вибирають ведучим, він відправляється в подорож, і всі гравці просять його привезти їм із різних міст подарунки. Вони називають міста, але подарунки не називають - вони поки не знають, що «пришлють» їм «родичі». Міста краще називати загальновідомі і бажано на різні букви. Ведучий приймає всі прохання, прощається і відправляється в подорож, тобто виходить з кімнати. «Подорож» продовжується не більше п'яти хвилин - за цей час ведучий повинен придумати, кому що привезти.
Назва подарунка повинна починатися з тієї ж букви, з якої починається назва міста, згадана кожним граючим. Так, наприклад, тому, хто назвав місто Київ можна привезти кошик, кішку, корито, копито, колесо, капусту і т.д., а тому, хто назвав Суми - сумку, самовар, суп, скриню і т.д. Чим смішніший подарунок, тим краще. Головне завдання ведучого - запам'ятати, хто яке місто назвав, а подарунок на відповідну букву придумати нескладно. Подорож закінчена. Всі вітають мандрівника з благополучним прибуттям. Починається роздача подарунків.
- Був у вашого дідуся, - звертається ведучий до того, хто назвав місто Омськ, - він прислав вам ошийник. Гравець повинен прийняти подарунок, але, якщо ведучий помилився, і він такого міста не називав, подарунок відкидається. Коли грають більше п'яти чоловік, то одна помилка в розрахунок не приймається, але за дві помилки ведучого штрафують - він зобов'язаний віддати свій фант.
Хто ведучий?
У грі повинні брати участь не менше шести гравців, один з гравців залишає кімнату. В цей час інші сідають в коло і вибирають ведучого. Ведучий робить прості рухи, наприклад, ляскає в долоні, мотає головою, трясе кулаками в повітрі і т.д. Решта гравців повинні повторювати рухи ведучого і щонайшвидше виконувати нові рухи услід за ним. Тепер гравець, який виходив за двері, повертається і стає в центр кола. Його завдання - виявити, хто ведучий. Це зовсім непросто, тому що, поки він дивиться на ведучого, той не стане робити нових рухів. Коли ведучий все ж знайдений, він повинен вийти з кімнати, а гравці вибирають нового ведучого.
Фанти
Зазвичай фанти, якщо їх не придумати заздалегідь, бувають досить одноманітними: заспівати пісню, прочитати вірш, станцювати, розповісти анекдот. Але якщо підготуватися заздалегідь, можна придумати багато цікавого: інсценувати дресирувальника і дресировану тварину, зобразити власною фігурою якусь знайому картину, скласти частушку про сьогоднішній вечір, за допомогою пантоміми розповісти про подію, відому всім присутнім, і т.д.
За матеріалами pravmir.ru
