Якщо ж ця прикра ситуація все ж спіткала Вашу родину, Ви прийняли рішення розійтися, то пам'ятайте: можна стати колишнім чоловіком чи дружиною, але не можливо бути колишнім батьком або матір'ю! На Вас обох й надалі, після розлучення, лежить відповідальність за дитину, Ви повинні продовжувати брати участь у її житті, вихованні, навчанні, опікуватися нею.
Як же повідомити дитині про такі кардинальні зміни у житті сім'ї?
Важливо, аби батьки разом сказали дитині про розлучення, це дасть їй зрозуміти, що від неї нічого не приховують. Таким чином, обоє батьків будуть чесними перед своєю дитиною.
Також, важливо постаратися пояснити дитині причину розлучення, якби складно це не було (залежить також від віку дитини). Підберіть прості і доступні слова. Щира розмова зменшить страх маленької людини бути покинутою. Не забудьте додати: "Ти все одно залишаєшся НАШОЮ дитиною. Ми обоє дуже любимо тебе".
Проте, не варто вдаватися в подробиці, які стосуються того, хто став першопричиною розлучення, ініціював прикру подію… В жодному разі не потрібно переходити до взаємних звинувачень, перекладати вину на одного з членів подружжя (матір або батька).
Будьте мудрими, відкиньте гордість і власні амбіції, не забороняйте чаду бачитись з батьком (матір'ю), якщо саме Ви залишились жити з дитиною, не спотворюйте і без того важкі для неї події надмірно емоційним висвітленням усіх нюансів ситуації, що склалася, наговорами, обмовлянням колишнього чоловіка (дружини). Для того, щоб дитина могла гармонійно розвиватися, вона потребує взірців чоловічого і жіночого, материнського і батьківського у своєму житті, якщо ж один з компонентів відсутній - це негативно вплине на подальший розвиток дитини, формування її цілісної особистості. Тому нерозумно руйнувати, викривляти образ батька в душі донечки (матері в душі сина), бо це може залишити відбиток на її особистому житті і відношенні до чоловіків (жінок) у майбутньому. Задумайтесь…
Автор: Марта Павлюк
