Христос воскрес!
Христос воскрес! Радійте, діти,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок!
Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.
На вас погляне Божа Мати,
Радіючи, з святих небес...
Збирайтесь, діти, нум співайте,
Христос воскрес! Христос воскрес!
***
Вербна Неділя
Тоненьким прутиком
З вербовим котиком
Себе вітаємо
Легеньким дотиком...
Радісну вістку
Собі говоримо,
Що день великий
Не поза горами,
Що вже за тиждень
Буде Великдень.
М. Хоросницька
***
Писанка
Я з-за столу не вставала
На яєчку малювала
Роду нашого святиню —
Українську берегиню.
Гарна писанка у мене,
Бо вона для тебе, нене!
А. Крат
***
Таке сонце, як писанка
Зійшло у неділю.
Таке кругле, променисте,
Як яєчко біле.
Такі діти, як те сонце
В вишиванках білих,
Поспішали у церковцю
В Воскресну Неділю.
Такі квіти, як ті діти
Розцвіли сьогодні —
Вшанувати, звеличати
Свята Великодні.
***
Великдень
Великий день!
Великий день!
Ясний Великдень
На землі!
Багато радості й пісень
Приніс нам янгол
На крилі…
Веснянку діти
Хороводять –
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
Сьогодні й сонце
Не заходить,
А сяє й сяє із небес.
***
Гарна писанка у мене —
Мабуть, кращої й нема!
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсіньку ялинку,
Й поясочок поміж них...
Хоч не зразу змалювала,
Зіпсувала п'ять яєць —
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: «Молодець!»
Я ту писанку для себе,
Для зразочка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращих напишу.
***
Писанка
Розмалюю писанку,
Розмалюю,
Гривастого коника
Намалюю.
Розмалюю писанку,
Розмалюю,
Соловейка-любчика
Намалюю.
Розмалюю писанку.
Розмалюю,
Різьблену сопілоньку
Намалюю.
А сопілка буде грати.
Соловейко щебетати,
А гривастий кониченько
Славно танцювати.
Д. Чередниченко
***
O вітай, Воскреслий Христе!
Всюди квіти, небо чисте,
Світле сонце, писанки,
І радіють діточки!
О вітайте, добрі люди!
Празник світлий у нас буде,
Біла паска на столі,
Раді старші і малі.
Вам привіт, по всьому світі,
Українські любі діти!
Бо для кожного із вас,
Воскресення — любий час!
Спішимо вам розказати: —
Ворогам не панувати:
Встане Правда із руїн,
Як воскрес нам Божий Син!
***
Що за гамір, що за гук!
Скільки втіхи, скільки мук!
І нема у кухні мами,
Лиш звірята з діточками.
Там Катруся розмашисто
На паски вже місить тісто.
Каже Бровчик: — Гав, гав, гав!
Хто тут воду розілляв?
На дві лапки встала киця:
Христя тре на паску склицю!
Муркові — яка робота?
Жде, чи капне щось до рота!
Аж гуде від праці дім —
От буде свячене всім!
Зроблять власними руками,
Не будуть трудити мами,
Їм поможе лиш, будь ласка,
Трішки... мамина запаска.
***
Великодні Дзвони
Дзвонять дзвони у Карпатах,
Що велике стало свято.
Дзвонять дзвони на Підляшші,
Що сповнились мрії наші.
Дзвонять дзвони на Волині,
Що Христос воскрес в нас нині.
Дзвонять дзвони на Поділлі —
Загибать ворожій силі!
Дзвонять дзвони у Полтаві —
Ще воскреснуть нашій славі!
Дзвонять дзвони на Кубані:
Україна знов повстане!
Дзвонять дзвони аж до моря:
Вже не буде лиха-горя,
І задзвонять золотії
Дзвони волі у Софії!
***
Писанка
Як нарешті панна-писанка написалася,
То при всіх своєю вродою запишалася:
і віком весняним,
і личком рум’яним,
і косою вітвистою,
і сорочкою барвистою,
і спідничкою-міні,
і "перчиком" на коліні....
"Ось була, – каже, – білою, як стіна,
А зробилася розцвілою, як весна!"
А ми до писанки:
Почекай-но, панно-писанко, зупинися,
Перед люстром у тарільчику не крутися,
Бо ж такою ти зробилася не одразу –
Хтось чогось тобі та виділив на окрасу?
А писанка до нас:
Всі всього потрошку:
Бджілка – дрібку воску,
Голка – кінчик вушка,
Щоб чимтонша смужка,
Свічечка – пломінчик,
Сонечко – промінчик,
Цибулина – гарну
Золотисту барву,
Небо – барву лену,
А трава – зелену...
Всі ж мене списали
Пальчики Оксани...
Потім освятило
Просяне кропило...
Потім... всім я щиро
Дякую за це!
Особливо – курці,
Що знесла яйце!
(Богдан Стельмах)
***
Писанка
Дівчинка:
Ой, писанко рідна,
Барвистая чічко,
Візьму тебе в церкву
В Воскресную нічку.
Ой, писанко люба,
Які в тебе взори:
То олені, півні,
Ялинки, то зорі...
Дивуюсь, любуюсь,
Та знати б хотіла,
Що кажуть ці взори?
Скажи мені, мила!
Писанка:
Ялинка зелена
І олень рогатий
Тобі пригадають
Зелені Карпати.
А хрест нагадає
Терпіння Господні;
Це так Україна
Розп'ята сьогодні...
А той безконечник
Біжить безконечно,
Бо правда не згине,
А житиме вічно.
Як півень запіє,
То ранок настане.
Отак Україна
З неволі повстане.
І зіркою-квітом
Усім засіяє
Ожидана воля —
Це добре я знаю!
Дівчинка:
Тепер розумію!
Не дармо же Мати
Мені наказали
Тебе шанувати!
Бо щастя віщуєш
Ти писанко-чічко
Посвячена в церкві
В Воскресную нічку!
