Психологи наполягають на важливості того, аби у дитини була особиста тарілка, ложка, виделка, склянка, так само, як власна зубна щітка, рушник, крісло для годування і т. д. Все це впливає на формування правильного відношення до гігієни, розуміння та відчуття особистого простору. Та й, зрештою, якщо не вникати в тонкі аспекти цієї справи, всі знають, що дрібниці створюють настрій, набагато цікавіше їсти з тарілочки, на дні якої заховався зайчик і... що ж там іще? Треба все з'їсти, щоби побачити малюнок.
Виробники дитячого посуду придумали навіть спосіб навчатися одночасно зі споживанням страви: на бортиках тарілки зображають навчальні малюнки, які допомагають сконцентрувати увагу малюка ("Давай порахуємо яблучка!", "А якого кольору вушка в кошеняти" і т. ін.). Також, педіатри відмічають, що ті малюки, яких з маленького вчили користуватися приборами, раніше починають їсти самостійно, без допомоги дорослих.
При виборі тарілочки для малюка, в першу чергу зверніть увагу, чи підходить вона для страв прикорму. Перші страви будуть достатньо рідкими, тому знадобиться глибока тарілочка. Зауважте, наскільки зручно зачерпувати їжу з тарілки, адже вже скоро малюк сам орудуватиме ложечкою. Також, дуже важливо, наскільки стійкою буде тарілочка, чи не скине її малюк зі столика при першій же можливості.
Щодо форми тарілочки, зверніть увагу на тарілочки, розділені на секції, цю їхню перевагу Ви оціните згодом, коли раціон крихітки розшириться: салатик не змішуватиметься з теплим пюре і т. д., та й виглядатиме така подача дуже апетитно.
Звісно, одна з важливих вимог до перших приборів дитини - вони повинні бути виготовлені з надійних матеріалів, і не розбитися (пошкодитись) при падінні (яке, швидше за все, таки станеться). Окрім цього, важливо звернути увагу на безпеку матеріалів. На якісному дитячому посуді має бути зазначена інформація про вміст небезпечного бісфенолу А (ВРА). Отже, шукайте на упаковці позначку: 0% ВРА, або ВРА-Free.
Ще одна обов'язкова вимога - безпечна форма дитячих приборів, ризик пошкодити і так дуже вразливі ясна (адже процес прорізування зубів робить свою справу) має бути зведений до мінімуму.
Споживання їжі - це такий-собі ритуал, який має свої правила: ті, хто споживають їжу знаходяться на кухні (в їдальні), сидять за столом, користуються столовими приборами, серветками... Помилково вважати, що всьому цьому малюк ще навчиться, а поки що можна їсти, сидячи на дивані, перед монітором комп’ютера (телевізора, планшета), мотивуючи це тим, що так він краще поїсть, адже буде сконцентрований на мультфільмі, який дивиться. Керуючись такою логікою, ще довго бігатимете за малюком з ложкою по всій квартирі, намагаючись його погодувати.
Подібних речей потрібно навчати одразу, як тільки вони стають актуальними. Ті діти, яких від самого початку вчили їсти тільки в призначеному для цього місці, сидячи за столиком, клали біля них серветку, завжди так їдять, адже не знають, як можна їсти по іншому (власний приклад тут, до речі, теж грає не останню роль, а то буває так: ти маєш їсти за столиком на кухні, а нам з татом можна в спальні, або перед комп’ютером).
І на останок, якщо крихітка проявляє ініціативу, хоче самостійно зачерпнути суп чи пюре і відправити до ротика - в жодному разі не забороняйте. Звісно, перші спроби будуть не зовсім вдалими, але як інакше навчитися, якщо не пробувати? Заохочуйте дитину їсти самостійно, нехай той аргумент, що Ви зробите це швидше, і потім не доведеться прати нагрудничок, мити столик для годування, не стане для вас вирішальним. Краще мати наступну мотивацію: вже зовсім скоро дитина вправно їстиме самостійно!
Автор: Марта Павлюк
