Лікарі бачать сенс у тому, аби цукрозамінники, як і раніше, відпускалися лише за рецептом, адже є медичними препаратами, які не можна призначати собі самостійно, на власний розсуд, наприклад, керуючись міркуваннями типу «Хочу схуднути, але не можу відмовитись від солодкого». Тут, до речі, можна навіть нашкодити, адже, до прикладу, фруктоза швидко перетворюється у жирові відкладення, хоча й дає менше навантаження на організм, у порівнянні з білим цукровим піском (що актуально для діабетиків).
До речі, якщо Ви не споживаєте цукрозамінники свідомо (тобто не купуєте їх і не додаєте до страв, що готуєте) – це ще не означає, що Ви не вживаєте їх узагалі. Що мається на увазі? Цукрозамінники містяться у багатьох готових продуктах, які ми купуємо в магазині: в цукерках, тістечках, солодких водах… Тому, вивчаючи етикетку товару, який Ви зібралися купувати, зверніть увагу, чи не містить він сахарину (Е954), який у 300-500 разів солодший від цукру (!), чи у 200 разів солодшого від цукру ацесульфаму калію (Е950). Звісно, ми не можемо відмовитися від усіх цих покупок, але пам’ятаймо про розумні кількості у споживанні (особливо це стосується дитячого організму, який ще росте).
Повністю виключати з раціону солодощі теж немає сенсу, глюкоза потрібна нашому організму (в помірних дозах вона корисна для мозку). Важливо лише слідкувати, аби раціон був збалансованим, включав різні групи продуктів.
Автор: Марта Павлюк
