І вирішила зла чаклунка знов стати незамінною. Однієї ночі вона зварила своє зілля та окропила ним місто. Ось з того часу жителі міста дуже змінилися. Вони почали сваритися між собою, обманювати одне одного і навіть битися.
Так продовжувалося багато років. З кожним роком все менше залишалося у цьому місті добрих і вихованих людей. Це були ті, на кого не подіяли чари злої чаклунки. Вони намагалися вмовити інших стати такими, як раніше. Пояснювали, що розбрат і чвари можуть зруйнувати їхнє місто. Але ті ніби не чули їх. Вони навіть зверталися до доброї чаклунки, щоб та порадила, що робити. Та добра чаклунка розводила руками і казала, що поки не знає, як припинити засилля зла.
Олександр був одним з тих, на кого не діяло зле чаклунство. Якось він знову вирішив піти до доброї чаклунки: а раптом вона щось вигадала.
- Заходь, хлопче. Як же ти вчасно прийшов! - сказала Олександру добра чаклунка.
- Невже з’явився шанс, що все стане, як раніше? – зрадів хлопець.
- Є в мене один засіб. Але тобі і твоїм друзям треба буде добре попрацювати.
- Ми готові. Тільки б наші земляки перестали сваритися та ненавидіти один одного.
- Тоді візьми цю коробку.
Олександр подивився у коробку, що стояла у кутку. Вона була заповнена маленькими горщиками, у кожному з яких була маленька-маленька квіточка.
- Тобі і твоїм друзям треба постукатись в кожен дім і подарувати хазяям такий горщик з квіткою.
- Але ж горщиків менше, ніж будинків в нашому місті, - здивувався Олександр. – Квіток на всіх не вистачить!
- Ось побачиш: вистачить, - запевнила хлопця чаклунка. – Це незвичайні квітки. Це квітки-добрячки. А коли даруєш людям добро, воно знов до тебе повертається. А ще коли така квітка потрапляє в дім, вона починає випромінювати невидимі добрі промінчики, які проганяють злі чари. Не гай часу, друже: бери коробку з квітками та йди у місто. І побачиш, що буде. Хай щастить!
- Дякую вам, пані!
З новою надією Олександр поспішив до друзів, щоб розказати їм про дивну квітку-добрячку і почати діяти.
Того ж дня друзі розійшлися по домівках, щоб подарувати мешканцям міста квітку-добрячку. Багато людей приймали цей дарунок з підозрою. Адже за довгий час люди майже втратили довіру один до одного. Дехто взагалі відмовлявся від такого дарунку: вони звикли усюди бачити обман. А ось Олександр та його друзі помітили одну дивну річ. Вони все роздавали та роздавали горщики з квітками-добрячками, а ящик не ставав порожнім! Ніби хтось невидимий підкладав туди нові горщики. І тоді Олександр згадав слова чаклунки про те, що добро завжди повертається. Адже багато з тих, хто отримав квітку, дійсно зрадів такому подарунку. Навіть, якщо спочатку ставився до нього підозріло. Добрі почуття цих людей допомагали зробити так, щоб горщиків вистачило на всіх бажаючих.
А ось коли всі, хто був готовий прийняти квітку в дарунок, отримали її, коробка з горщиками нарешті спорожніла.
Казкові дива на цьому скінчилися, але почалися дива, що творили самі люди. Ті, хто прийняв горщики з квітками-добрячками, поливали їх щодня, доглядали за ними. А коли квітка виросла великою, пересаджували пагони в інші горщики і дарували сусідам, у яких ще не було такої квітки. У домівках, де були квіти-добрячки, з кожним днем ставало більше любові та взаєморозуміння у родині. Відносини з сусідами також налагодились. Люди вчилися ставитися один до одного привітно – як раніше, до злого чаклунства.
Олександр, його друзі та добра чаклунка були дуже задоволені, що квітка допомогла їм врятувати своє місто і земляків від зла.
А що ж зла чаклунка? Вона не очікувала, що комусь вдасться подолати її чари. Спочатку вона дуже злилася і хотіла придумати новий підступний план. Люди обходили її будинок стороною, оминали її на вулиці. Зла чаклунка відчувала себе дуже самотньою і нікому не потрібною. І одного дня вона зрозуміла, що не заслуговує на повагу людей, адже нічого доброго для них не зробила. І тоді зла чаклунка вирішила змінити своє життя. Вона пішла у гості до доброї чаклунки і попросила, щоб та навчила її робити добрі справи.
- Добре, давай спробуємо! Але якщо ти знов захочеш пакостити людям, то нарікай на себе, - відповіла добра чаклунка.
- Ні, я дуже хочу змінитися на краще, - запевнила її тепер уже колишня зла чаклунка.
Автор: Олена Кукуєвицька
