Функція аденоїдів
У носоглотці людини є так зване лімфоаденоїдне кільце – лімфоїдна тканина, яка бере участь у формуванні імунної відповіді організму на вторгнення інфекції. А ділянки скупчення цієї тканини – це мигдалики (їх є аж шість). Ось, наприклад, піднебінні мигдалики ми звикли називати гландами, коли вони запалюються - починається ангіна. А трохи далі розміщений глотковий мигдалик. Коли відбувається запальний процес цього мигдалика – він, природно, збільшується в розмірах – тоді ж актуалізується тема аденоїдів.Функція глоткового мигдалика (як і інших) – бути бар’єром на шляху бактерій і вірусів, він є природним захисником організму. Тож збільшення розмірів мигдалика під час протікання гострої вірусної чи бактеріальної інфекції – це абсолютно нормально і природно, адже таким чином активізується захист організму. За якийсь період часу після одужання, залозиста тканина мигдалика повертається до нормального стану, зникає набряк. Але якщо дитина часто хворіє, а імунна система ослаблюється, глотковий мигдалик перестає нейтралізувати бактерії і віруси. Більше того, особливість будови даного мигдалика така, що у його складочках починають осідати хвороботворні мікроби, тож він замість захищати організм, створює для нього додаткові проблеми, перетворюючись на розсадник інфекції.
Зберегти – основне завдання!
Ще буквально якихось 50 років тому запалені мигдалики навіть не намагалися лікувати – їх одразу видаляли. Та наука дійшла висновку, що такий шлях – не є вирішенням проблеми, і є сенс лікувати, аби зменшити мигдалики і не видаляти їх зовсім. Адже без мигдаликів ситуація лише погіршиться, вони, як не крути, є фільтром організму, через який проходить повітря з хвороботворними мікробами. До того ж мигдалики виробляють антитіла до вірусів, тож роль їх в імунній системі справді дуже важлива.На сьогоднішній день існують препарати, здатні впоратись із запаленням мигдаликів. Також, окрім медикаментозного лікування, дітям, які мають хронічний аденоїдит, рекомендовано щорічно проходити санаторне лікування на морських узбережжях.
Коли видаляємо?
Щодо показань до видалення мигдаликів – вони, все таки, є. Значний розвиток гіпертрофії (гіпертрофія ІІІ ступеня, що загрожує перекриванням виходу носової порожнини), розвиток у мигдалику стрептококової інфекції, поява загрози порушення слуху при хронічному аденоїдиті – основні показання до видалення аденоїдів. Звісно, самі батьки не можуть самостійно визначити доцільність видалення цих мигдаликів, та мають розуміти, що така операція – вимушений крок, а не «спасіння» і вирішення усіх існуючих проблем зі здоров’ям, як багато хто вважає.Переросте?
Проблема аденоїдів – це проблема дошкільнят та молодших школярів, адже найактивніше мигдалики ростуть до 6-8 років, а потім вони починають зменшуватись у розмірах. До того ж, дитина росте, розвивається лицевий скелет, тож мигдалики вже, висловлюючись простою мовою, отримують більше місця. Проблема аденоїдів проходить з віком сама собою, але за умови постійного нагляду лікаря, корекції стану за потреби медикаментозним лікуванням. Зовсім пускати проблему аденоїдів на самоплив з надією «переросте» - теж не вихід.Як батькам зрозуміти, що у дитини аденоїди?
Звісно, самостійно ставити діагноз дитині – справа ризикована, але існують зовнішні ознаки, які мають наштовхнути батьків на думку, що пора навідатись у ЛОР кабінет. Основні це:• Постійна закладеність носа
• Хронічний нежить
• Часті затяжні застуди
• Дитина гугнявить
• Дихає уві сні ротиком, хропе
• Стала гірше чути, перепитує
Найчастіше батьків наштовхує на підозру про аденоїди поява гугнявості у дитини та дихання через рот уві сні. До речі, таке дихання лише погіршує загальну ситуацію, адже у дихальні шляхи потрапляє холодне, неочищене повітря. Також, ротове дихання, буває, призводить до зміни прикусу, деформації лицьового скелета. А при тривалому порушенні носового дихання змінюється склад крові, знижується кількість еритроцитів і гемоглобіну, збільшується кількість лейкоцитів, порушується функція нирок і травних органів, погіршується обмін речовин тощо.
А щодо порушень слуху – аденоїди є причиною запалення середнього вуха, тому й ви можете помітити, що дитина стала перепитувати, а в періоди загострення жаліється на різкий біль у вусі.
Типова ознака аденоїдів – храп уві сні, що порушує спокійний сон, адже хропіння спричиняє кисневе голодування, тож дитина може почати скаржитися на біль голови, знижується її працездатність та успішність в навчанні.
Автор: Марта Павлюк
