Розвиток мовлення моєї дитини

Поламаний телефон
Дидактичне завдання: розвивати інтонаційне чуття, тренувати розповідну та питальну інтонацію.
Зміст: двоє «розмовляють» по телефону. Один говорить з оповідною інтонацією, другий, — перепитує, використовуючи для цього той же лексичний матеріал. Наприклад:
—Говорить Оля.
—Говорить Оля?
У ролі одного із співбесідників виступає спочатку вчитель.
Для створення інтересу до розмови доцільно під готувати іграшкові телефонні апарати та іграшки (які будуть розмовляти). Можна проводити цю гру одразу ж після прочитання якоїсь казки, яка зацікавила малюка. Мама (тато) грає одного персонажа, а дитина − іншого. Герої дзвонять один одному, домовляються про щось, обговорюють події казки. Та у одного з них погано зі слухом, тому він має все перепитувати.

Скажи навпаки
Дидактичне завдання: тренуватися в підбирати слова, протилежні за значенням, наприклад: білий — чорний.
Зміст: гра проводиться як змагання. Виграє ряд (або учень), що пригадав більше антонімів. Граючи вдвох, можна для перших разів підготувати картки (картинки) з літом, зимою, білим і чорним кольорами… Картинки можна вірізати з будь-якого журналу. Коли дитина зрозуміє принцип, можна буде по черзі загадувати один одному слова: ви дитині, потім вона вам. Також, ви можете звертати увагу дітей на вулиці на предмети, які мають протилежні характеристики. Так вони зрозуміють, яке відношення цікава гра має до навколишнього світу.
Методичні рекомендації: початковий перелік антонімів: мир — війна, день —ніч, ранок — вечір, высокий — низький, сміливий — боязкий, хороший — поганий, слабкий — сильний, радіти — сумувати, хвалити — лаяти, миритися — сваритися; швидко — поволі, тихо — голосно, тепло — холодно.
Кількість слів для цієї гри вчитель може расширити. Якщо ви будете грати в цю гру з дитиною достатньо довго, то з поняттям «антоніми» у школі проблем не буде.

Назвіть по-іншому
Дидактичне завдання: Тренуватися підбирати синоніми
Зміст: учитель вимовляє слово, а учні підбирають до нього інші слова, близькі за значенням, наприклад: діти — хлоп´ята, малюки; боєць — солдат, воїн, червоноармієць; великий — величезний, велетенський, грандіозний, чималий; ласкавий − ніжний, м´який, привітний; сумувати — засмучуватися, печалитися, горювати, тужити; йти — ступати, крокувати, плентатися; весело — жваво, радісно; вголос — голосно
Методичні вказівки: для даної вправи вчитель теж використовує іграшку (ведмедя, зайця), від імені якої пропонує слова. Виграє дитина, що придумала більше слів. Удвох можна грати просто для задоволення, не змагаючись. Можна грати на вулиці, побачивши щось велике, почати говорити про те, який цей об’єкт великий, навіть величезний… «Сонечко, а як ще можна сказати, не знаєш? Якесь таке слово…» Зробіть вигляд, що дуже хочете пригадати, але ніяк не виходить. Якщо в дитини хороший настрій, вона скоріш за все захоче допомогти вам. А потім можна знайти щось іще: гарне, веселе, чи голосне…А якщо навіть не захоче, перелічіть усі синоніми цього слова, що самі знайдете. Не турбуйтеся, маля все запам’ятає.

Що це?
Дидактичне завдання: тренуватися вживати слова з різним ступенем узагальнення (підбір узагальнювального слова до даного конкретного, до даного узагальнювального — конкретних) .
Зміст: учитель вимовляє слово, а учні визначають, до якого розряду його можна віднести. Наприклад, учитель вимовляє слово «троянда», учні відповідають — квітка (або рослина); слово «собака», учні повинні сказати — домашня тварина. Виграє дитина (або ряд), яка дала більше правильних відповідей. Методичні вказівки. Ви можете використовувати персонаж лялькового театру замість ведучого.
Спочатку дітям пропонують тільки слова, що відносяться до однієї з двох груп, наприклад до рослин і тварин. При повторенні вправи можна використовувати три-чотири групи: рослини, домашні тварини, меблі, одяг і тому подібне. Другий варіант вправи: вчитель вимовляє узагальнювальні слова, а учні пригадують конкретні назви предметів. Наприклад, учитель говорить: меблі, а учні перераховують: шафа, стілець, стіл, ліжко...

Вгадай, що це
Дидактичне завдання: Тренуватися розділяти предмети за їх ознаками (колір, матеріал, форма, величина), активізувати словник.
Зміст: учитель вимовляє прикметники: червоний, маленький, квадратний, гумовий, шовковий. Учні називають предмети, яким властива така ознака: червоний олівець, маленька кулька, гумовий м´яч і тому подібне.
Методичні вказівки: вправа може проводити в декількох варіантах. Так,учитель може пропонувати пригадати і назвати предмети за кольором (білі, червоні, зелені і ін.), у другому варіанті — формою (круглі, квадратні, прямокутні і ін.), у третьому — за матеріалом, з якого зроблені (скляні, пластмасові, дерев´яні, гумові і ін.). Потім діти можуть відгадувати предмети за декількома ознаками: синій, круглий, гумовий (м´яч). Можна запропонувати завдання протилежного характеру — перераховувати ознаки пропонованих предметів. Наприклад: 1. Яким буває костюм? Великим, маленьким, синім, червоним, шерстяним, бавовняним, новим. 2. Які бувають будинки? — Високі, низькі, маленькі, великі, цегляні, дерев´яні, жовті, білі, нові, старі, прямокутні. Виграє той, хто назве більше ознак предмету.
Ви можете використовувати персонаж лялькового театру замість ведучого (ляльку, ведмедя, мавпочку).

Що робить Петрушка?
Дидактичне завдання: Тренуватися вживати прийменники (в, на, над, біля та ін.). Зміст: учитель виконує різноманітні дії з іграшкою. Наприклад, Петрушка кладе олівець у стіл, під книгу, між книгами і тому подібне. Або ж «намагатися сховатися» від дитини, смішно поспішаючи, шукати «най-най-найкраще місце» та періодично запитувати: «Тепер ти мене не знайдеш? Де я?». При цьому дитина може сидіти в тій же кімнаті, сміючись із «дурненького Петрушки», який ховається прямо на очах у дитини. Якщо ж дитина неправильно вживає якийсь прийменники, Петрушка каже, що він «не там». У такому випадку, якщо дитина попросить, їй може допомогти мама. Як тільки дитині почне набридати, Петрушка «здається» − «Від тебе не сховатися, ти такий уважний!». Це лише один з варіантів того, що може робити Петрушка. Усі останні − ваша фантазія!