Учимо дітей зображати

Ми часто з вами недооцінюємо роль малювання в дошкільному періоді. Нам здається, що діти не так зображають навколишній світ, що ці забави, ці «каляки-маляки» самі по собі не несуть розвиваючого ефекту для дитини. Такий підхід до дитячого зображення далекий від істини. Навчити зображати, тобто спочатку любити що-небудь зображати − це означає зробити універсальну корисну справу для свого малюка. Розвиваються руки, дитина вчиться активно показувати в своїх перших дитячих роботах своє відношення до предметів і явищ. А як точно, у всьому різноманітті фарб він пізнає навколишній світ завдяки творчості! Нарешті, малюнок відображає дитячий настрій. По підбору фарб психологи судять про душевну рівновагу дошкільника. Наприклад, якщо малює малюк з переважанням чорної, сірої, темно-коричневих фарб, − значить, чогось йому сумно, він у розладі з самим собою або близькими. Або навпаки, свою радість дошкільник, як правило, зображає за допомогою жовтої, оранжевої, червоної фарб.

Вирішення проблеми: Вона полягає в створенні умов для занять образотворчою творчістю. Уже з 2-х років у малюка повинен бути такий куточок творчості, який допоміг би йому якомога раніше взяти в руки знаряддя праці: олівець і фарби. Дослідження, що проводяться, показали поголовне захоплення сімей фломастерами і олівцями. Рідше дається пластилін. І зовсім нетипове явище − дошкільник малює фарбами в умовах сім´ї. Фломастери - це добре, але у поєднанні з іншими образотворчими можливостями.

На жаль, кілька років тому і в дитячих садах дошкільники не мали можливості вибрати знаряддя праці залежно від того, що вони хочуть зобразити. Жорстко ставилася тема і метод зображення. Наприклад, тема «Лялька». Малювання олівцями. А може бути, дитина хоче намалювати ляльку фарбами? Але дитяче бажання не враховувалося. І поступово у великої кількості дітей гаснув інтерес до образотворчої творчості. А в числі охочих залишалися здібні до малювання діти. Зображати можна різним матеріалом, на основі безлічі матеріалів. Немає меж, повинні бути бажання і творчість самого малюка. Що ж, ми порекомендуємо завести куточку творчості для дитини, починаючи з 3-4-х років. Вам можуть знадобитися:
1. В ідеалі дитячий мольберт або просто столик, можна відкидний.
2. Акварельні фарби, гуаш, олівці, фломастери, крейда, свічки воскові, вату, сірники, очищені від сірки, пензлики різних розмірів, клейові щітки, шматочки поролону, дитячі ножиці з тупими кінцями, тканини, природний матеріал, фланель однотонна, оксамитовий папір, шматочки целофану, копіювальний папір різних кольорів, залишки шерстяних або напівшерстяних ниток, різнокольорову туш, сюжетні листівки, хороший клей, папір білий, кольоровий, білий картон, красивої форми невеликі гладкі камінчики, шматочки різноманітних тканин: кольоровий і однотонний ситець, шовк, сатин і таке інше.

А зараз нам усім потрібно навчити дітей розумно користуватися цим різноманіттям. Звичайно, частіше можуть бути в руках у дітей папір, олівці, фломастери. Але ж не тільки вони. Ми пропонуємо різноманітніший і в той же час більш простій спосіб навчити дітей зображати.

Користуйтесь для цього такими методами і прийомами:

Кляксографія.
Вона полягає у тому, щоб навчити дітей робити плями (чорні і різнокольорові). Уже 3-річна дитина може дивитися на них і бачити образи, предмети або окремі деталі. «На що схожа твоя або моя пляма?», «Кого або що вона тобі нагадує?» − такі запитання дуже корисні, оскільки розвивають мислення та уяву. Після цього, не примушуючи дитину, а показуючи, рекомендуємо перейти до наступного етапу − обведення або домальовування плям. У результаті може вийти цілий сюжет.

Малювання удвох на довгій смужці паперу.
До речі, формат папіру корисно змінювати (тобто давати не тільки стандарт А4). У даному випадку довга смужка допоможе малювати удвох, не заважаючи один одному. Можна малювати ізольовані предмети або сюжети, тобто працювати поряд. І навіть у цьому випадку дитині тепліше біля мами або тата. А потім бажано перейти до колективного малювання. Дорослий і дитина домовляються, хто що малюватиме, щоб вийшов один сюжет. Коментувати такі сумісні образотворчі дії, думається, буде зайвим. Малювання з секретом у три пари рук.
Коли вашій дитині виповниться 4 роки, радимо вдатися до цього методу. Полягає він у наступному. Береться прямокутний лист паперу, 3 олівці. Дорослий та дитина: хто малюватиме перший, хто другий, хто третій. Перший починає малювати, а потім закриває свій малюнок, загнувши листочок зверху і залишивши трохи, якусь частину для продовження (шия, наприклад). Другий, не бачивши нічого, окрім шиї, продовжує, звичайно, тулуб, залишивши видною тільки частину ніг. Третій закінчує. Потім відкривається весь листок − і майже завжди виходить смішно: від невідповідності пропорцій, колірних гамм. А можливо, закладений першим учасником сюрприз приведе до досконалої невідповідності цілого і його 3-х частин. Наприклад, перший учасник намалював маленький будиночок і до нього шию, щоб заплутати решту учасників гри. Так, це гра. Адже ми з вами не ростимо художників. Просто образотворча діяльність надає нам широкі можливості для організації спільної доросло-дитячої діяльності, тієї, яка забезпечує співтворчість, викликає радість, дитячу усмішку − так і створюється та позитивна сімейна атмосфера, у якій дитина відчуває себе комфортно.

Малювання саме по собі або малювання з натури улюблених іграшок.
Малювання з натури розвиває спостережливість, уміння вже не творити, а зображати по правилах, тобто намалювати так, щоб було схоже на оригінал і пропорціями, і формами, і кольором. Запропонуйте спочатку намалювати самого себе, дивлячись у дзеркало. А ще краще, покажіть, як ви, дорослі, малюватимете себе, неодмінно багато раз поглядаючи в дзеркало. Далі хай сама дитина вибирає собі предмет. Це може бути улюблена лялька, ведмедик або машина. Важливо учити тривало спостерігати, зіставляючи частини предмету. І ще. Якщо дитина відійде від натури, внесе щось своє, внаслідок чого з´явиться абсолютно несхожий предмет або іграшка, − не засмучуйтеся. Підбатьорте свого малюка: «Ти сьогодні намалював нову машину! Напевно, тобі таку хочеться?» Але обов´язково в кінці такого малювання важливо запитати: «А чим намальована машина відрізняється від цієї?»