Синдром відкладеного життя – в чому він проявляється?
Синдром відкладеного життя є свого роду іншим сприйняттям реальності, коли ми вважаємо, що справжнє життя, яким воно було до кризи (наразі – до війни) ще повернеться, воно відклалося, і можна просто зачекати кращих часів. От тоді й почнемо жити повноцінно, тоді й плануватимемо щось серйозне, ставитимемо нові цілі, будемо розвиватися – словом, робитимемо, а не чекатимемо…Таке життя має повернутися до нас, а всі ці речі здійсняться після певного переломного моменту чи події – наприклад, перемога України у війні чи-то повернення додому. Після цього в наших очікуваннях життя кардинально зміниться на краще, ми почнемо проживати дні повноцінно, і все стане можливим. А зараз дні просто проходять в очікуванні настання того самого переломного моменту, після якого ви нарешті дозволите собі жити.
Життя у майбутній реальності, де все добре – це захисна реакція нашої психіки, втеча від неймовірного стресу, який ми щодня і щоночі переживаємо зараз. Щоби менше думати про складне і психологічно виснажуюче теперішнє, мозок переключається на світле майбутнє, намагаючись таким чином зняти емоційне напруження і подарувати надію на життя, про яке ми мріємо, і якого треба лише дочекатися.
Як розпізнати синдром відкладеного життя у себе й близьких?
У різних людей він може проявлятися різним чином, саме тому з синдромом відкладеного життя можна жити довго, не помічаючи проблеми. Отже, на які саме ознаки варто звернути увагу:• Життя майбутнім, коли людина лише чекає на той самий переломний момент, а реальне життя тим часом проходить повз неї.
• Очікування кращих часів. Людина може відкладати деякі справи в очікувані слушного моменту і кращих часів, які ще не настали. Сюди входить і заборона собі насолоджуватися життям, навіть найменшими дрібницями, як прогулянка з подругою, кава у затишній локації, нова стрижка.
• Людині постійно чогось не вистачає для того щоб зробити наступний крок, почати жити повноцінно, але вона продовжує чекати, адже це все тимчасово (а от колись почнеться справжнє життя, і тоді вже можна…).
• Спостереження за реальним життям, ніби зі сторони. Особливо це стосується тих, кому довелося виїхати з рідного міста. Вони не продовжують жити і асимілюватися на новому місці, а лиш спостерігають за життям місцевих зі сторони, адже чекають повернення додому, де і продовжиться реальне життя.
Синдром відкладеного життя – як зарадити проблемі?
Отже, можливо ви дійсно помітили, що з-за війни чи переїзду відкладаєте життя на потім. Із цим треба щось робити. Ні в якому разі ви не маєте забути про свої плани на той час, коли війна закінчиться, проте почати рухатися їм назустріч можна вже сьогодні – це принесе подвійну користь: прискорить здійснення мрії і відволіче від стресу і тривожності зараз.Тож намагайтеся щодня знаходити хоч мінімальні 15 хвилин часу (а краще – півгодинки-годинку) на те, щоб наближатися до заповітної мрії чи поставленої цілі. Напевно один з сеансів перегляду новин у стрічці можна замінити корисним заняттям, що подарує сенс життю вже зараз і маленькими кроками наближатиме до реалізації планів, поставлених на «після війни». Коли той самий момент настане, ви будете до нього готові, а не починатимете з нуля!
У вас вийшло зробити перший крок назустріч своїм планам, почати робити щось корисне на шляху до своєї мрії? Неодмінно похваліть себе за це, адже зараз важливі і значимі навіть найменші наші успіхи. Винагороджуйте себе за це і цінуйте життя вже сьогодні (яким би складним, неможливим чи недоречним це вам не здавалося).
Не дивлячись на такі складні часи, життя все ж дарує нам нові можливості, і втрачати їх ні в якому разі не можна. Не консервуйте своє життя, робіть маленькі кроки назустріч своїй мрії – це допоможе позбавитися синдрому відкладеного життя, відволіктися від постійних тривог і найкращим чином підготуватися до того моменту, на який ви так чекаєте!
