У одному будинку, в одному під’їзді навіть на одному поверсі жили дві дівчинки, дві подруги – Оленка і Улянка. Вони постійно ходили в гості одна до одної, разом гралися, разом читали книжки, а на осінь збиралися разом іти до школи. Та до осені ще довго, тому дівчатка мріють про те, як сидітимуть за однією партою напроти вчительського стола і підніматимуть руку, як їх про щось питатимуть. Коли Оленчина бабуся була не зайнята, то подружки не йшли до садочка. Бабуся пекла запашні булочки і варила солодкий кисіль, за вікном падав сніг, дівчатка цілий день могли гратися в кімнаті. Так сталося і сьогодні.