Ти прийшла-таки до мене, довгождана, вимріяна, срібляста. Ти завітала до заснулого гаю, де ти пройшла цієї ночі, лягло на землю, на дерева, на почорнілі кущі пухнасте срібло.
Давно-давно, 1600 років тому, жив у місті Мирах, у Малій Азії, хлопець Миколай. Був він сирота. Його батько й мати померли, залишивши синові чималий спадок.
В одному місті жив собі чоловік. Ні родини в нього не було, ні дітей, а лише багатство небачене. Був товстосум той страшенно скупий. До того ж мав зле серце і черству душу. Ніколи він не пожалів ні песика бездомного, ні злидаря безхлібного.