Катерина Ющенко, голова наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна-3000»: "Кожен день, коли все це відкладається, я розумію, що в той самий час хворі діти можуть помирати. Отже я закликаю всіх, що знов намагаються нам створити якісь перепони щодо цієї землі, – зрозумійте, що це життя дітей".
Сьогодні питання із землею ніби вирішено, і навесні мають розпочати будівництво. Однак керівники проекту вже бояться називати нову дату відкриття лікарні. Запевняють лише, що зібрані гроші не пропадуть. Під час марафону благодійники задекларували 260 мільйонів гривень, із меценатами уклали угоди і поділили надходження грошей на транші. Сьогодні на рахунках у банках понад 100 мільйонів гривень. Фінансова криза їх не девальвує, запевняють у фонді.
Андрій Мірошниченко, голова наглядової ради Благодійного фонду «Дитяча лікарня майбутнього»: "В нас зобов’язання з різними меценатами зафіксовані в різних валютах, тому в нас хеджування відбулось. Відсотки, які ми отримуємо як прибуток з депозиту повністю захищають нас від тих коливань, які існують".
Заборона Нацбанку щодо депозитів керівників проекту не бентежить – вони створили гнучку систему вкладів, які завершуються в різні терміни. Страхуються куратори проекту і щодо договорів на постачання обладнання. Угоди є лише з великими світовими виробниками, які пережили не одну фінансову кризу.
Ростислав Землинський, член правління Благодійного фонду «Дитяча лікарня майбутнього»: "Вартість обладнання ми власне зафіксували в гривнях з прив’язкою до курсу Нацбанку України на момент укладення цього договору. Тобто всі інші ризики після укладання договорів це є ризики постачальників".
Лікарі, які працюватимуть на цьому обладнанні, уже сьогодні навчаються в Німеччині, США та інших країнах. Там таку апаратуру використовують давно, адже в цих державах життя дітей цінніше за дерева і політичні конфлікти.
За матеріалами uaua.info
