Велетенських, але водночас тихих і непомітних снігових теплів бачило дуже небагато людей. І є лише один чоловік, якому ці істоти можуть довіритися. Дідусь Міка.

Коли донька з онуком переїжджають до його оселі, дідусь знає, що Мік точно знайде маленького тепла, захованого у старому басейні. Так і стається, але хлопчик натрапляє на загадкову істоту не сам, а разом із друзями. Чи подбають вони про звірятко? Чи захистять його, коли дізнаються, що снігового тепла уже шукають?

“Що ж до історії маленького Міка, його мами та його друзів — вона почалася з намагання оформити якусь ненав’язливу розповідь про дітей з різних соціальних прошарків і різних умов, які можуть об’єднуватися, дружити, розважатися разом і це класно, але й про те, які складнощі при цьому можуть виникати в самосприйнятті цих дітей та їхніх батьків чи мам, і що можна зробити, щоби їх не виникало, — розповідає Катерина Бабкіна. — Ну й друга тема, яка віддавна мене цікавить і з якою я працюю більше в дорослих текстах — це тема відповідальностей, які часто дорослі, котрі не вивозять свого життя, травм, складнощів тощо, перекладають на дітей.

В ідеальному світі дорослі мають залишатися дорослими і розрулювати свої біди без участі дітей, але не завжди можуть, а діти мають завжди знати, що про них подбають, світ до них привітний і добрий і все буде гаразд, але так не завжди виходить.

Всі ці історії в один момент об’єдналися в повість про Снігового тепла і закінчилися Різдвяним дивом — бо чим іще складні речі мають, скажіть, закінчуватися?”

Нова книга Катерини Бабкіної перш за все сподобається дітям молодшого шкільного віку, але зможе захопити й дорослих читачів. Адже історія Міка і його друзів — це також історія про довіру і прийняття, взаємодопомогу і подолання труднощів. До того ж, привабить книга не тільки текстом, а й численними ілюстраціями Євгенії Гайдамаки, які чудово його доповнюють.

“Як і з усіма книгами, які я беру в роботу, читаючи “Снігового тепла”, я спершу націлено вишукувала фрагменти для ілюстрацій, — ділиться Євгенія Гайдамака. — Але з цією книжкою відразу стало зрозуміло, що кожен опис чи персонаж візуалізується так швидко і цікаво, що можна було б малювати їх усіх. Або ще краще — зробити з історії справжній мультфільм! Це чудова книга, і я сподіваюся, що вона принесе читачам справжню зимову казку”.

Катерина Бабкіна — українська поетка, авторка прози, колумністка, сценаристка, драматургиня. Авторка поетичних книг “Вогні святого Ельма”, “Гірчиця”, “Знеболювальне і снодійне”, “Заговорено на любов”, “Не болить”, збірок оповідань “Щасливі голі люди”, “Лілу після тебе”, роману “Соня” та роману в оповіданнях “Мій дід танцював краще за всіх”, нон-фікшину для дітей “Сила дівчат” (у співавторстві з Марком Лівіним). А також дитячих повістей “Гарбузовий рік” та “Шапочка і кит”, які вийшли у “Видавництві Старого Лева”.

У 2021 році отримала Центральноєвропейську літературну премію “Ангелус” за польський переклад книжки “Мій дід танцював краще за всіх”.