130 книг – це лише 2 відсотки домашньої бібліотеки Олесі Киричук
Коли зірка львівського шоу-бізу Олеся Киричук (на фото) під’їхала до нашої редакції, попросила, аби за нею спустились кілька хлопців, бо сама вона, мовляв, цього книжкового багажу не донесе. Самі впораємось, подумала я, але про всяк випадок покликала колегу із сусіднього кабінету. Коли ми спустились у редакційний хол, зрозуміли, що мала на увазі Олеся. Поруч із тендітною дівчиною стояло шість величезних пакетів, доверху напакованих книжками. «Вирішила поділитись з дітками своєю домашньою бібліотекою, - сказала Олеся. – Всього не віддала: це не більше двох відсотків нашої сімейної бібліотеки. Відібрала для маленьких діток казки різних авторів, а підлітки зможуть знайти тут твори українських та зарубіжних класиків, а також книги з історії України. Для любителів сучасної літератури передаю книгу Юрія Андруховича «Перверзія». У мене вдома ціла кімната відведена на бібліотеку. Починав її збирати ще дідусь, далі батьки докуповували, які теж кохаються у книжках. І моїх книг вже назбирається кілька поличок...».
Олеся Киричук зізналась, що у школі мало читала, а ось за студентською лавою зрозуміла, що книга – найкращий скарб. «З віком розумієш скільки втрачаєш, якщо не береш до рук книги, - каже співачка. - Але потрібно вміло обирати твір. Бувало, починала читати і кидала, не дійшовши й до половини твору. Адже якщо книга не наштовхує на роздуми і не дає відповіді на важливі життєві питання, вона не варта уваги. Зараз на моєму столі - стос цікавих книг, які найближчим часом прочитаю. Це твори Марії Матіос, Ніцше, Пауло Коельо, Еріка Берна, книги з психології... Зараз читаю Мілорада Павича «Невыносимая легкость бытия». Глибока книга, всім раджу».
Олена Корнєєва: «Дітей слід виховувати на книжках»
Співачка Олена Корнєєва (на фото), яка є педагогом за освітою, любить дітей і прагне донести до них радість, подарувавши добру книгу. «Перше, що хотіла подарувати малюкам, - книгу мого дитинства – «Свято неслухняності» Сергія Михалкова, - розповіла «ВЗ» Олена. - Хотіла б, щоб дітки теж занурились у світ цього чудового письменника. Сергій Михалков виховав чимало поколінь. І хоча назва книги - «Свято неслухняності», насправді тут розповідається про те, що треба бути вихованим. Наступна книга, яка впала мені у вічі, – «Різдвяні повісті» сучасних письменників Оксани Лущевської, Валентини Вздульської, Гавріели Шапіро та Зоряни Живки. Це світла і добра книга про одне з найбільших свят у році – Різдво. Прочитавши «Різдвяні повісті», діти зможуть доторкнутися до різдвяного дива, врятувати Трьох Празників і навіть приготувати стаєнку для новонародженого Ісусика. Третя книга, що має назву «Україна та українці», розповідає про всі українські свята, обрядовість, звичаї, традиції, вчить українських пісень, прислів’їв та приказок. Мусимо вертатись до першоджерел і знати, звідки ми пішли, ким були наші пращури і чим вони прославляли країну».
Олена Корнєєва розповідає, що в дитинстві любила читати. «Окрім згаданого Сергія Михалкова, читала казки братів Грімм, Шарля Перро. З усмішкою згадую про «Країну мумі-тролів» Янссон, - каже вона. - Знала напам’ять багато віршованих казок. І зараз люблю читати. Автора вибираю під настрій. Для душі читаю вічні казки Андерсена, у яких зібрана вся філософія людства. Зі студентської лави облюбувала роман Габріеля Маркеса «Сто років самотності». Твори Маркеса - це невичерпне джерело для мислення. Перечитую Олександра Блока, Льва Толстого, Олександра Пушкіна, Михайла Коцюбинського, Лесю Українку, Володимира Кузнецова... З віком дивишся на речі іншими очима, переосмислюєш їх. Із сучасних авторів найдужче захоплюють твори Оксани Забужко».
Корнєєва переконана, що саме в книжках захована мудрість: «Інтернет – це добре, але дітей слід виховувати на книжках, - каже вона. – Коли читаєш, відбувається невидимий діалог із автором. Навіть якщо читати ту ж книжку з монітора, втрачається цей зв’язок».
