Якою б нісенітницею не здавалися вам дитячі страхи, вони реальні. Обов´язково поговоріть про них з дитиною. Якщо вона боїться темряви, залиште в кімнаті включеним слабкий нічник, не закривайте щільно двері і дозвольте їй спати в оточенні улюблених плюшевих іграшок.
Дотримуйтесь своєрідного ритуалу по відходу малюка до сну: ванна, піжама... У точному і незмінному порядку. Дитина заспокоюється від повсякденних рутинних операцій. Вонв вже знає точний час, коли їй треба лягати, тому не готує жодних неприємних сюрпризів. Вона готова до того, що зараз піде чистити зуби, потім – в туалет, а потім вже в ліжко.
Ніколи не кладіть дитину в поспіху. Виділіть час, який вам знадобиться, щоб посидіти з малюком, розповісти йому казку. Якщо, укладаючи дитину, ви будете поспішати, вона зрозуміє, що ви хочете скоріше її позбутися. Але й не перестарайтеся, оскільки дитина буде за всяку ціну намагатися продовжити цей ритуал. Тримайтеся стійко і як би випадково інформуйте малюка про ваші дії «після», попереджаючи його: «Я прочитаю тобі ще одну історію, і все».
Марно розраховувати на розсудливість дитини, ставлячи їй запитання: «Ти не думаєш, що в цей час вже пора йти спати?» У відповідь ви почуєте: «Я ще не хочу». Виходячи з потреб дитини у сні та часу її пробудження, а також з вашого власного режиму, назвіть час, протягом якого треба починати укладатися, і намагайтеся дотримуватися цього часу. Виняток може робитися хіба що на сімейні свята або на початку канікул. Можна зробити поблажку напередодні вихідних, але при цьому треба пояснити, що це лише тому, що завтра не треба рано вставати.
За матеріалами mamochka.kz
