Найчастіше, майбутні мами починають всерйоз сприймати свою вагітність тоді, коли виростає животик або після УЗД. Ви починаєте більше замислюватися про своє становище, про подальші плани на майбутнє. Кожна мама задається питаннями: Який він, мій малюк? У мене під серцем хлопчик або дівчинка? Якою буде моя маленька дитина?
Вагітність - чудова пора, нею треба насолоджуватися, спілкуватися зі своїм карапузом. Майбутню маму можуть переповнювати почуття ніжності й безмежної любові. Тому дитині буде приємніше, якщо всі ці відчуття вона буде дарувати їц. Адже ваш карапуз вже з 18-го тижня може вловлювати звуки і вашу інтонацію.
Раніше, коли мова йшла про вагітність, то про дитину казали, як про плід (розвивається, росте, ворушиться). Лише з 80х років почали плід називати людиною. Тоді ж і виникла Сонатал-педагогіка. Це наука, заснована на педагогіці, медицині і психології. Підходить вона для виховання до і після народження дитини. На практиці ця метода справляє оздоровлюючий ефект як на маму, так і на малюка. Методика Сонатал заснована на спілкуванні з дитиною. Дітки в животику добре реагують на заняття. Мами помічали, що дітки народжуються більш музичними, ритмічними.
Не у кожної сім'ї є можливість ходити на платні заняття, тому самі намагайтеся спілкуватися з малюком.
Зараз достеменно відомо, що з 6-тижневого віку дитина реагує на світло, в 10-11 тижнів починає відчувати дотики, холод і тепло, біль. Свій характер малюк почне проявляти вже з 18 тижня. Він може розрізняти голоси, по голосовій вібрації знає, де мама і тато, а де чужі люди. У нього можуть бути свої музичні вподобання. Помічено, що діти люблять Моцарта і Вівальді.
І як можна дитину не сприймати всерйоз? Більш того, маленька людинка чекає вашого спілкування, а іноді і активно його добивається. Малюк любить, коли мама гладить животик, коли тато каже про те, як сильно він його чекає. Душевна розмова позитивно на нього впливає. У нього можуть бути улюблені віршики, пісні і казки.
До свого народження дитина зможе впізнавати маму і тата по голосу й інтонації. Подумки спілкуватися з малюком не достатньо, з ним треба говорити, як з повноцінною людиною. Одне дослідження довело важливість такого спілкування. У сім'ях, де очікувалося поповнення, тата в один і той же час погладжували животик і розмовляли з малюком («Я твій тато», «Я тебе люблю і дуже чекаю»). Після народження було відмічено, що дітки менше плакали, раніше починали розмовляти, прислухалися до розмови батьків
Тому вашому синочкові чи доньці буде приємно, якщо ви розкажите, як сильно ви любите його і чекаєте, який він довгоочікуваний і улюблений. Не шкодуйте добрих слів. Вранці, прокидаючись, говоріть «Доброго ранку», а лягаючи спати: «На добраніч, малюк!». Читайте вірші, колискові на ніч, казки своєму поки що не народженому малюкові. Кажіть, яка у нього сім'я, чи є братик чи сестричка, як сильно він хоче його побачити. Якщо ви йдете на прогулянку, продовжуйте спілкуватися: говоріть про те, яка на вулиці погода, опишіть дитині все, що вас оточує. Пузожитель буде вам за це вдячний. Саме так встановлюється тісний емоційний зв'язок між матір'ю і малюком.
