Це, так зване, привернення уваги батьків. Як можна це пояснити? Дитина не дасть вам відповідь, чому вона так себе веде. Тому й не варто лізти до неї зі своїми філософськими питаннями. Буває так, що малюк і сам не знає, чого він так поводиться. Таємниця криється в тому, що, насправді, вашому чаду не вистачає елементарної уваги. Навіть якщо ви - супер мама, і завжди поряд з малюком, всі 24 години на добу, дитина може зажадати вашої уваги саме в ту хвилину, коли вам потрібно відлучитися в туалет.
Як з'ясувалося, дітям абсолютно байдуже, яким чином викликати на себе увагу дорослого. Це можуть бути як банальні прохання, так і злобні витівки. Тут фантазія у карапуза дійсно безмежна. Проблема в тому, що діти усвідомлено йдуть на те, щоб щось накоїти: так вони привертають увагу, батьки відразу на це реагують (хоч і з криком), і тепер малюк в центрі всього, що відбувається.
Привернення уваги такою негативною поведінкою призводить до самих різних і досить-таки неприємних речей:
- Ваша дитина стає некерованою, і часто вам складно з нею впоратися і домовитися. Вона порушує ті правила, які ви для неї встановили.
- Поступово у вашого чада може розвинутися занижена самооцінка, знижується рівень власної гідності. Втім, це зовсім не дивно, а навіть закономірно. Справа в тому, що від поганої поведінки батьки постійно лають (а можливо і ображають) малюка, а це не проходить безслідно. Дитина перестає сприймати себе як повноцінну особистість, багато в чому сумнівається і стає невпевненою у собі.
- Дитина сама повірить у те, що ви їй говорите. І поступово почне слідувати тому ярлику, який ви їй дали: нетяма, нечупара, незграбний, безглуздий, ледар, нехлюй. Цей список можна продовжувати, а от питання - чи варто? Звичайно, батьківські нерви не залізні і дуже важко буває встояти перед тим, щоб не вилаяти дитину. Але все ж таки потрібно взяти себе в руки і спробувати поговорити з дитиною по-хорошому, без принижень і рукоприкладства.
- Чим довше дитина перебуватиме в такій ситуації (залучення уваги поганими вчинками), тим більше вона протистоїть позитивній увазі. Найчастіше це виникає тому, що з самого початку ви почали кричати на малюка замість того, щоб просто з ним говорити. Тому, після криків, похвала або спокійний тон діяти на нього ніяк не будуть. Звиклий до вашого крику, малюк буде вважати, що це цілком природний тон розмови.
З самого початку вам потрібно знаходити розумне примирення, намагатися обійти всі гострі кути. Адже чим далі, тим складніше вам буде спілкуватися з некерованою дитиною. До того ж, діти можуть відкласти таку поведінку на деякий час десь у себе, а потім з новими силами повернутися до колишнього привернення уваги негативними вчинками.
Автор: Зайцева Ірина
Наступна частина статті
Поповнюючи гардероб свого малюка, обов'язково відвідайте дитячий Інтернет-магазин toddlers.kiev.ua. Тут ви зможете придбати красивий, зручний, модний і якісний дитячий одяг із США. А діючі знижки та безкоштовна доставка по Україні зроблять ваші покупки ще більш вигідними!
.jpg)
