Згодом, коли проходить трохи часу і батькам стає складно відтягнути дитину від гаджетів, коли вони починають помічати, що дитина проявляє слабкий інтерес до своїх іграшок, вона ними просто не вміє бавитись, аналогічно і не вміє налагоджувати стосунків з ровесниками, стає агресивною, тривожною, замкненою, то нарешті розуміють: щось не так. І тоді ми починаємо гадати: де припустилися помилки, як не зауважили початку комп’ютерної залежності?
Все почалося тоді, коли дитина підійшла до мами (тата) з якимось проханням чи запитанням, або просто вимагаючи уваги, а батьки, зайняті важливими справами, запропонували дитині побавитись планшетом (ноутбуком, смартфоном), мовляв: «Ось, дивися, яка цікава штучка, ти пограй трохи з новою іграшкою, а я матиму пів години вільного часу». Як не прикро це усвідомлювати, часто саме батьки прищеплюють дитині «планшетний спосіб життя».
Діти наслідують дорослих, це зрозуміло. Тож нічого дивного, якщо малюк, який ще не вміє розмовляти і тільки-но навчився ходити, вправно водить пальчиком по екрану смартфону, на подив всім дорослим. Часто в таких сім’ях дозвілля виглядає наступним чином: кожен із членів сімейства втуплюється в екран улюбленого гаджета, поринувши в віртуальний світ. Буває, що навіть за спільною вечерею, коли, начебто, всі зібралися за одним столом і є нагода чудово провести вечір за родинною розмовою, в правій руці тримають виделку, а в лівій – смартфон, а на додачу ще й телевізор ввімкнений. Чи може дитина повноцінно розвиватися в таких умовах? – Питання риторичне.
Наслідки надмірної прив’язаності дитини до всіляких технічних новинок можуть бути дуже складними. По перше, Ви маєте розуміти, що малюк сприймає віртуальний світ за чисту монету, він не може відрізнити його від реального. Знаходитись в такому світі значно простіше: натиснув кнопочку і все – маєш результат, а в житті буває складніше: треба налагоджувати контакти, спілкуватися, знаходити підхід, часом доводиться сваритися і просити вибачення – тут вже немає тієї кнопочки, яка виконує команди. Дитина співставляє всі «за» і «проти» і часто віддає перевагу віртуальному світу, де жити легше; стає емоційно збіднілою, адже не вміє спілкуватися з батьками та іншими дітьми, увесь її світ – планшет і смартфон.
Для повноцінного розвитку дитині потрібне спілкування , ігри з ровесниками та батьками, спільне читання казок. Адже саме під час гри в дитини відбувається емоційний, інтелектуальний, соціальний, комунікативний розвиток. Граючи з ровесниками, у малюка виробляється вміння діяти в команді, довіряти, адаптуватися.
Ви помічаєте, що малюк «поринає» у світ гаджетів, проводячи у ньому все більше часу з кожним днем? Намагаєтесь відволікти дитину від комп’ютера, у відповідь на що вона починає вести себе агресивно, дратується і кричить? Дитина перестає звертати увагу на свій зовнішній вигляд, ігнорує елементарні правила щоденної гігієни, ламається звичний режим дня? Дитина не дбає про налагодження контактів з однолітками, їй абсолютно байдуже на них? – Запустився процес залежності. Пора змінювати правила, поки не пізно. А починати потрібно з себе.
Додайте життя у своє життя: замість спільного перегляду фільму – спільна прогулянка на свіжому повітрі; замість того, щоб зайняти дитину планшетом, аби вона не заважала Вам, поки Ви пораєтесь на кухні – залучіть її до цікавої справи; замість мультфільму перед сном – казка на ніч. Частіше обнімайте дитину, їй потрібні ваші дотики, разом малюйте, ліпіть, вирізайте. Дайте дитині зрозуміти, що комп’ютер (смартфон, планшет) – це лише сервіс, який облегшує наше життя, але не підмінює його. Продемонструйте на власному прикладі, що планшет потрібен не для проводження дозвілля, спілкування і розваг, а для роботи. Реальність значно цікавіша, ніж віртуальний світ – це те, що Ви маєте продемонструвати дитині.
Автор: Марта Павлюк
