Як навчитися прощати
1. Усвідомте, що образа на людину – це емоція ваша, а не її. Людина свого часу нанесла вам рану, але ваша власна емоційна пам'ять продовжує ранити вас і тепер. Образа – це ваш внутрішній тягар, який важко нести саме вам, а не тому, хто колись заподіяв шкоду. Якщо подивитися на прощення чисто з практичної, а не духовної, точки зору, то стає цілком зрозумілим, що прощення вигідно вам самим. Адже прощаючи, ви звільняєтеся від власного тягаря, відчуваючи значне полегшення і просвітлення. Коли ви простили людину, у вас з’являється душевний спокій, відчувається бадьорість духу, ви сповнені енергії і радості.«Пробачити – значить звільнити «ув'язненого» і раптом усвідомити, що «ув'язненим» був ти» (Льюїс Б. Смідес)
2. Прийміть людину та ситуацію такими, якими вони є. В основі неможливості пробачити лежить образа. Вона виникає тоді, коли ви очікуєте від людини одних вчинків, а отримуєте інші, неприємні. Щоб пробачити людину, слід розуміти, що вона вчинила по відношенню до вас недобре тому, що вона така людина. Якби вона була іншою, то вчинила б інакше. Адже ви теж у ситуації, у якій вас образили, могли б відреагувати інакше, якби були іншою людиною.
Наприклад, вам зрадив ваш подружній партнер і ви не в змозі простити його, оскільки вважаєте подружню вірність цінністю, яку відтепер втрачено в цих стосунках. Та є люди, для яких подружня вірність не являється цінністю, а партнер сприймається як вільна незалежна особистість, яка може мати любовні стосунки з тим, з ким хоче, не стримуючи свій потяг. Це два діаметрально протилежні погляди на подружні стосунки та цінності, кожен із яких має право на існування. Тому й реакція на зраду в різних людей буде різною: в когось виникне образа, а хтось взагалі на це не зверне увагу.
Саме тому прощення людини передбачає прийняття її такою, якою вона є, і розуміння, що вона вчинила по відношенню до вас так, як веліла їй її психологія.
Прощення людини зовсім не означає, що ви маєте продовжувати з нею стосунки. Якщо ви цього не хочете, не потрібно цього робити. Прощення означає, що ви припинили внутрішню війну, яка руйнувала вас.
Прощення ворогів – прекрасний подвиг; але є подвиг ще більш прекрасний, ще більш людський – це розуміння ворогів, тому що розуміння – то разом прощення, виправдання, примирення» (Герцен А. І.)
Тож для того, щоб пробачити людину, подумайте про неї, про ті неприємності, які вона вам заподіяла, й скажіть: «Не прощаючи тебе, я ношу тягар у своїй душі. Я приймаю тебе таким, який ти є. Я прощаю тебе. Я відпускаю».
