Провина вцілілого – що це, і як проявляється?
Почуття провини вцілілого з'являється у людей, які пережили важкі чи трагічні події, які загрожували життю чи здоров'ю, і яким вдалося врятуватися або уникнути епіцентру таких подій.Люди, які страждають від синдрому провини вцілілого, можуть звинувачувати себе в тому, що:
• їм вдалося врятуватися, коли іншим – ні;
• вони могли зробити більше, щоб допомогти рідним, близьким та іншим людям, яким пощастило менше.
Також синдром провини вцілілого може викликати справжній сором за власну безпеку – вона вже сприймається людиною як ганьба або зрада інших людей, яким пощастило менше. Власний негативний досвід у такому разі люди знецінюють, вважаючи, що їм треба радіти з того, що є, тому що багато хто постраждав набагато сильніше.
Вина вцілілого – як впоратися з нав'язливим станом?
Щоб впоратися з провиною вцілілого і почати дбати про себе та оточуючих, вам насамперед варто зрозуміти: ви не винні в тому, що почалася війна. Не треба злитися на себе, виплесніть цей негатив на ворога, а краще – спрямуйте цю енергію у правильне русло.• Перестаньте прикидатися та прийміть свої реальні емоції. Якщо ви відчуваєте тривогу, злість, сум, стрес, не потрібно вдавати, що у вас все добре. Ви маєте право відчувати те, що відчуваєте зараз, незалежно від того, як постраждали інші.
• Діліться своїми переживаннями з рідними та близькими людьми, спілкуйтеся зі спільнотами людей, які опинилися в такій ситуації, підтримуйте тих, хто постраждав сильніше.
• Допомагайте там, де ви знаходитесь, у міру своїх можливостей. Приєднуйтесь до волонтерів, боріться на інформаційному фронті, допомагайте армії та територіальній обороні фінансово. Перебуваючи у безпеці, ви можете відіграти важливу роль та надати неоціненну допомогу.
Ваші проблеми важливі – пам'ятайте про це. Не треба їх недооцінювати, їх треба вирішувати. Адже зараз ваше головне завдання – подбати про себе та близьких.