Почуття, які «забирають ресурс» і не дають жити повноцінним життям
Почуття провини вцілілого
Від нього страждають більшість людей, яким вдалося пережити трагічні події війни, врятуватися від них або уникнути. Вина за те, що вам пощастило більше, за те, що ви робите замало, за те, що ви в безпеці – це почуття, яке паралізує та деморалізує, не даючи рухатися далі та жити повноцінним життям. Як впоратися з ним та повернути свій «ресурс»?Насамперед, перестаньте злитися на себе – ви не розпочинали цю війну. Злість і агресію, спричинену почуттям провини, спрямуйте на боротьбу з ворогом – робіть те, що можете в тилу, щоб підтримати нашу країну та армію: працюйте та платіть податки, допомагайте як волонтер, ведіть інформаційну боротьбу. Знаходячись на своєму місці, ви можете принести багато користі.
Безглузді очікування
Звичайно, всі ми сподіваємося на те, що війна закінчиться якнайшвидше. Та не варто відкладати життя доти, доки це станеться. Не потрібно планувати все на той момент, коли ми ось-ось заживемо, як і раніше, повернемося до нормального життя, звичної рутини. Навіть коли війна закінчиться, нормальне життя розпочнеться не одразу, тому діяти треба вже зараз.Прийміть нові умови, в яких ми живемо, та починайте будувати своє життя, свій побут та діяльність у нових реаліях. Так, завжди добре сподіватися на краще, але готовим треба бути до найгіршого – війна справді може затягнутися, а не закінчитись у найближчі пару тижнів чи місяців.
