— Як то? Чому мене готуються проводжати? Я не хочу відходити! Я багато зробив добрих справ і ще не всі завершив.
— Не гнівайся, Старий Рік ! Ти дійсно приніс багато радості і щастя, твориш добрі справи. Та твій час скінчився — защебетали в один голос лісові птахи.
Та Старий Рік не міг заспокоїтись. І вирішив не пускати в свої володіння Новий Рік.
Відразу розбудив він Буйного Вітра і Віхолу. І пішли вони гуляти лісами і полянами, містами і селами. Віхола сипала густим сріблястим сніжком. А Буйний Вітер роздимав його і засипав всі дороги і стежки. Намітав на шляхах величезні снігові замети і кучугури.
Та зимовий день короткий. Ось уже і вечоріє. Стомилися буйний Вітер і Віхола, та й пішли відпочивати. Все навкруги затихло, Потріскував морозець. На ясному небі засяяв місяць. На вулицях лунав дзвінкий сміх, пісні і було чути щирі привітання:
— З Новим Роком !
І зрозумів тоді Старий Рік, що не в змозі він зашкодити приходу Нового Року. А всі справи, що не завершив він, завершить Новий Рік.
