Це надає їм нових властивостей. Але, хоча такими продуктами нині харчується багато людей, пройшло замало часу, аби наука повністю встановила їх вплив на наш організм.
Фахівці державного центру стандартизації та метрології минулого року закупили необхідне сучасне обладнання і місяць тому з власної ініціативи вирішили провести дослідження стосовно вмісту трансгенних організмів в продуктах харчування. Для цього вони придбали більше чотирьох десятків найменувань м’ясної продукції у відомих супер-маркетах столиці. Результати лабораторних досліджень показали, що половина з них містить генетично-модифіковані продукти, хоча це не зазначено на етикетках.
Начальник центру випробувань продукції Володимир Семенович каже, що нині думки вчених стосовно ГМО різняться:
«Одні стверджують, що це добре, не шкідливо, панацея і лише генетично-модифіковані організми врятують людство від вимирання. Інші кажуть, що це глобальна небезпека, харч для Франкенштейна і дуже небезпечно. Але, вчені та практичні випробування вже довели, що ГМО несуть ризики.»
Можливі ризики вживання ГМО
За словами Володимира Семеновича, вчені дослідили, що такі продукти можуть спричинити пригнічення імунітету. Також вони можуть викликати алегрію, адже несуть в собі нові білки, плив яких ще не вивчений. Тому, фахівці радять не вживати трансгени алергікам та дітям, організм яких лише формується.Окрім цього, деякі транспортовані гени є стійкими до дії антибіотиків. Тому, якщо вони засвояться в організмі людини, окремі хвороби буде неможливо вилікувати. Володимир Семенович також каже, що значна частина компетентих в цьому питанні вчених працює на самих виробників генетично-модифікованих організмів.
Але, молодша наукова співробітниця Інституту клітинної біології та генетичної інженерії Світлана Ситник вважає, що людському шлунку не важливо, звичайні чи модифіковані продукти в нього надходять, адже все одно вони розчепляться.
«Не зважаючи на деяку невизначеність стосовно шкоди генетично-модифікованих продуктів для людського організму, шкода для виробників пестицидів очевидна. Тому що компанії, які продають на території України хімікати для сільського господарства, одержують дуже високі прибутки. І якщо в господарстві використовуватимуть рослини, стійкі до збудників хвороб, або шкідників, то ці компанії не зможуть продавати свої хімікати.»
Генеральний директор центру Михайло Мухаровський вважає, що виробники продукції використовують трансгенні організми не навмисно, переважна більшість, за його словами, навіть не знає про їх наявність.
В Україні немає закону, який зобов’язував би проводити аналіз усієї продукції на їх вміст. Фахівець каже, що необхідно змусити виробників маркувати всі товари, щоб покупець міг самотужки робити вибір – вживати трансгени, чи ні.
Поки що ж тут діє лише тимчасова постанова про порядок дій з трансгенними продуктами, а на розгляді в пардламенті вже кілька років знаходиться законопроект про біобезпеку у цій галузі, проте спеціалісти не задоволені документом. Михайло Мухаровський не певен, шо його таки приймуть.
«Звичайно є лоббі і люди, що лобіюють вирішення питань, як і у будь-якій цивілозованій країні. Тому, щодо долі цього закону важко щось сказати. Можна випустити декларативний закон, який не працюватиме.»
Співробітники центру кажуть, що вже очікують судових позовів від окремих виробників, однак запевняють, що в суді їм буде що сказати. Центр стандартизації та метрології не може накладати санкції на підприємства, поки що він не є атестованим, хоча вже в найближчому майбутньому планує пройти цю процедуру. Але його працівники вже найближчим часом планують дослідити кондитерські вироби, а також продукти дитячого харчування.
В основному, в Україну імпортують генетично модифіковану сою та кукурудзу, а також картоплю, рапс та інші рослини. Працівники центру стверджують, що за неофіційною інформацією в Україні лише в 2005 році площі, засіяні трансгенною соєю, збільшилися майже вдвічі.
Керівник Укрметртестстандарту каже, що за результатами вже проведеного дослідження підготує прем’єрові пояснювальну записку і запропонує шляхи вирішення проблеми.
