Кажуть, алергія у дітей буває від…

Іноді алергію «просто пережити» не вдається. Постійно червоні щоки або інші ділянки шкіри (вологі або покриті корочкою, такі, що супроводжуються сильним свербінням) викликають у батьків і бабусь «найулюбленіших дітей» панічний жах перед проблемою, що вже встигла стати «хворобою нашого часу». На жаль, дуже часто діатез у дитини — це величезна кількість всіляких лікарських препаратів, найширший круг порадників і обов´язкове неповноцінне живлення (чомусь зване гіпоаллергенною дієтою під гаслом «нічого не можна»).

Чому переважне число пацієнтів у педіатрів — це діти, страждаючі алергією? Чому найбільш ходові ліки в аптеках — це різні протиалергічні препарати? Чому новина про те, що якусь дитину «посипало» ми вже сприймаємо як щось нормальне? Адже не було це так сильно поширено 10-20 років назад? Одвічні запитання: «хто винен?» і «що робити?» Отже, хто винен?

1. Погана екологія.
Так, дійсно, у дітей, що проживають у районах розташування промислових і хімічних підприємств, у місцевостях з несприятливим екологічним фоном, у великих містах, у будинках з не найкращими санітарно-екологічними характеристиками, частіше зустрічаються прояви алергії.
Але невже в районі вашого мешкання за останні роки сильно змінилася в гіршу сторону екологічна обстановка? Але не всім же 100% маленьких жителів вашого району ставлять діагноз — діатез? Але чому саме у вашої дитини повинні бути алергічні прояви на шкірі?

Хто винен?
2. Погана спадковість (у мами або у тата, у дідуся або у троюрідної бабусі були алергічні захворювання).
Звичайно ж, від груші не народяться апельсини. Та і проти генетики як науки з голими руками не підеш. Тут необхідно шукати чіткі аргументи «за і проти». По-перше, що це за алергічні захворювання у родичів?: У прапрадідуся — бронхіальна астма після газової атаки німців на полях 1-ої світової війни? Алергічна нежить у тітки з 5-річним стажем роботи на фармацевтичній фабриці або в перукарні? У мами малюка — алергічний дерматит рук після прання недорогим «німецьким» пральним порошком? І все це передалося вашій 4-х місячній дитині разом з позитивними шкірними тестами на шерсть лоша (досить часта останнім часом діагностична знахідка у дитини, що проживає на 12-му поверсі в центрі великого міста разом з дідусем, що ніколи не служив в кавалерії)?
Звичайно, усі випадки алергії у близьких і дальніх родичів треба враховувати і «тримати на думці». Наприклад, вважається, що наявність важкої алергічної хвороби серед рідних матері є більш важливим генетичним чинником у розвитку схильності до алергічних реакцій у дитини, ніж якщо така хвороба є у рідних батька. Алергічне захворювання частіше виникає у дітей з двосторонньою спадковою обтяженістю. Але якщо прийняти до уваги той факт, що з алергією не народжуються (навіть за наявності численних родичів з алергічними захворюваннями), а алергічні захворювання старанно і планомірно отримують протягом життя, то для виникнення алергії повинні бути провокаційні чинники (якщо один, то обов´язково — дуже сильний), щоб при «поганій» спадковості виявилися хвороби дідусів і бабусь. По-друге, невже алергічні захворювання у дорослих і дітей 1-го року життя це одне і теж? Самі ж і знаєте відповідь.
Існує велика кількість всіляких алергічних захворювань. Частину з них відносять до дійсно алергічних хвороб, у механізмі яких закладений імунний компонент. Це коли при контакті з яким-небудь одним або декількома алергенами і виявляються ті самі дійсні алергічні захворювання. Наприклад, при контакті з певним пральним порошком або іншими продуктами життєдіяльності виникають алергічний реакції на шкірі — дерматит. Під час цвітіння деяких рослин або при контакті з якими-небудь запахами, з пилом у деяких приміщеннях, з шерстю тварин та іншим починаються прояви алергічної нежиті або загострення бронхіальної астми. Подібні захворювання, в основному, є у дітей старшого віку або в дорослих, і дуже-дуже рідко у дітей перших трьох років життя. Тому і необхідність в проведенні діагностичних тестів на шкірі дитини з різними алергенами у дітей раннього віку іноді викликає сумнів, якщо не здивування.
Необхідно запам´ятати, що подібні проблеми треба «заробити», вони з’являються протягом життя, і в кожної людини з істинно алергічним захворюванням існує тільки свій шлях до свого діагнозу. З іншого боку, дитячий діатез може з часом «переростати» у справжні алергічні захворювання (бронхіальна астма, алергічна нежить та ін.) Або як ознаки «дитячих» проблем у кишечнику (порушення в перетравленні їжі, дисбактеріоз кишечнику і ін.) можуть супроводжувати і далі розвиток хронічних хвороб. Такі хвороби — ще одна причина уважно спостерігати за здоров´ям дитини в ранньому віці. Багато хвороб дорослих людей закладаються саме на їх першому році життя.

Хто винен?
3. Продукти харчування (молочні суміші, соки і ін.), на них усіх дітей сипе.
Неправда. Чому при правильному підборі продуктів харчування (згідно термінам введення блюд прикорму) і при правильному виборі (без зайвих помилок) замінників грудного молока повинен виникнути діатез? Чому за умови якості продуктів харчування, що вводяться до раціону, а також при строгому дотриманні рекомендацій з їх застосування (зберігання, розведення, температурні характеристики і ін.) повинен виникнути діатез? Тим більше, якщо в інших дітей протягом останнього десятиліття на продукти, що використовуєте ви, не було алергії.

Хто винен?
4. Алергія — це хвороба добробуту, що росте.
Не секрет, що алергічні захворювання зустрічаються частіше у жителів високорозвинених країн. Пояснюється це добре розвиненою харчовою промисловістю і можливістю дитини контактувати з великим числом алергенів. У наший країні алергічні прояви на шкірі у дітей зустрічаються найчастіше через неможливість забезпечити дитині тривале грудне вигодовування, а при його відсутності — грамотну дієту сучасними молочними сумішами, або через наявність яких-небудь інфекцій (дисбактеріоз кишечнику таі ін.). У забезпечених сім´ях поява алергії може бути обумовлена саме надмірно рясною різноманітністю продуктів харчування, предметів одягу і догляду за дитиною. Дитина може і повинна пізнавати цей величезний світ поступово, а не одразу!

Хто винен?
5. Самі й винні.
Сприяючими чинниками для розвитку алергії у дитини, особливо першого року життя, можуть виявитися застосування під час вагітності або годування грудьми лікарських препаратів, а також надмірне захоплення матіррю в цей час різними екзотичними продуктами харчування. Алергію дуже часто провокує ранній переклад дитини на штучне вигодовування, нестача вітамінів у раціоні, як у самої дитини, так і в годуючої матері. Тривале годування грудним молоком − найкращий спосіб попередити або ж лікувати розвиток алергії!