Вегетаріанське харчування
Вегетаріанське харчування має багатовікову історію. Розрізняють 3 основних види вегетаріанського харчування: вегетаріанство – веганство (строге), лактовегетаріанство (рослини і молочні продукти), і лактоововегетаріанство(рослини, молочні продукти і яйця).
У раціонах харчування строгих вегетаріанців властивий дефіцит окремих незамінних амінокислот, вітамінів В2, В12 і D, тому строге вегетаріанство не рекомендується дітям, підліткам, вагітним жінкам і годуючим матерям. Лакто- і лактоововегетарианство істотно не протирічить основним вимогам раціонального харчування. Позитивним у вегетаріанському живленні є: їжа багата на аскорбінову кислоту, солі калію і магнію, у ній менше жирів і холестерину. Вегетаріанці рідше хворіють на ішемічну хворобу серця (ІХС), гіпертонічну хворобу, рак товстої кишки. Вегетаріанську спрямованість харчування рекомендують у разі ожиріння, захворювань серцево-судинної системи (атеросклероз, ІХС, гіпертонічна хвороба) і захворюванні кишок.
Редуковане харчування
Редуковане харчування базується на постійному, обмеженні споживання їжі − у середньому в 2 - 3 рази менше від норми. Прихильники цього виду харчування вважають, що:
а) існує особлива « жива” енергія, що поповнює енергетичні витрати людини;
б) організм здатний акумулювати енергію сонячних променів і тепла навколишнього середовища;
Прихильники концепції « живої енергії» вважають, що енергетична цінність раціону дорослої здорової людини повинна бути 4184кДж (1000ккал) за добу і менше, причому переважно за рахунок рослинних продуктів. Такі уявлення про харчування здорової людини необґрунтовано. Можна говорити лише про здатність організму в деякій мірі адаптуватися до такого харчування за рахунок зниження енерговитрат. Отже, редуковане харчування не можна рекомендувати здоровим людям з нормальним обміном речовин. Цей вид харчування широко застосовують в дієтотерапії у разі надлишку маси тіла для її оздоровчої регуляції.
Роздільне харчування
Роздільне харчування - це роздільне споживання різних за хімічним складом продуктів. Основоположник вчення про роздільне харчування Г. Шелтон вважав, що якщо не змішувати різні групи харчових продуктів, вони краще перетравлюються, чим попереджається кишкова автоінтоксикація і перенапруження діяльності травних органів.
Дотримання принципів роздільного харчування певною мірою використовують у дієтотерапії при гастроентерологічних захворюваннях.
Харчування макробіотиків
Харчування макробіотиків − ця система виникла в другій половині ХІХ ст. у Японії. Її прихильники роблять акцент у харчуванні на зернові продукти. Їх харчові раціони мають 7 ступенів. Чим вище ступінь, тим більше вузький асортимент продуктів. Найвищий ступінь харчового раціону макробиотикив складається виключно із злакових культур (зернових і бобах). У такому раціоні існує дефіцит багатьох незамінних амінокислот, вітамінів А, С, В12, кальцію, заліза, цинку.
Харчування предків
Харчування предків - прихильники цієї концепції проповідують ідеї про споживання сирих та сухих продуктів. Вони харчуються молодими і пророщеними злаками, розмоченими крупами, сирими овочами (окрім лука, часнику, гіркого перцю), фруктами і ягодами, горіхами, багатообразним насінням, ядрами абрикосових кісточок і тому подібне. М´ясо і рибу теж їдять у сирому вигляді. Споживання сирої рослинної їжі є крайнім варіантом строгого вегетаріанства. Прихильники сироїдіння вважають, що сира рослинна їжа містить «живу» (сонячну) енергію, яка багата на біологічно активні речовини, а енергетична цінність її невисока. Абсолютне і постійне сироїдіння не витримує критики. Їсти продукти в сирому вигляді нераціонально, а часом небезпечно (наприклад м´ясо і рибу). Раціональне регулярне споживання свіжих овочів і фруктів і ягід. Нетривалі сироїдіння застосовують в дієтотерапії ожиріння, при запорах, захворюваннях печінки і нирок, гіпертонічній хворобі, подагрі, цукровому діабеті.
Сухоїдіння, як різновид концепції харчування предків не відповідає принципам раціонального харчування. Це розуміли ще вчені старовини. У ХІІ-ХІV ст. існувало навіть спеціальне покарання: « Сухо та ясть». Людей, які провинилися, годували виключно одним хлібом. Прихильники сухоїдіння вважають, що їжа в сухому вигляді корисна, а рідина може утворюватися в самому організмі під час окислення білків, жирів і вуглеводів.
Концепція індексів харчової цінності
Концепція індексів харчової цінності знайшла відображення в очковій дієті, запропонованій в Германії Е. Карізе. Її суть полягає в тому, що цінність харчових продуктів виражається тільки за однією ознакою - змісту у них енергії (без урахування їх хімічного складу). Це створює небезпеку формування неповноцінних раціонів. Згідно з очковою дієтою, дорослій людині необхідно в середньому енергії на 70 очок, що відповідає 8786,4 кДж або 2100 ккал (1 очко - 125,52 кДж або 30 ккал) .
Концепція абсолютизації оптимального харчування
Її прихильники намагаються створити ідеальний раціон для всіх людей без урахування їх біохімічної індивідуальності. До цієї концепції близькою є теорія деіндивідуалізації людини. Проте доведено, що середньостатистичної людини не існує.
Тільки раціон, що складається з різноманітних продуктів, може задовольнити потреби в окремих харчових і біологічно активних речовинах, як на рівні популяції, так і на індивідуальному рівні.