Ще зрозуміло, коли малюкові не пощастило з дитинства - у нього діабет або захворювання ендокринної системи. Але якщо ви власними руками випестували «ненажеру» - як потім позбавитися від відчуття провини? Коли він /вона, стаючи підлітком, ридатиме від усвідомлення своєї непривабливості. Не доводьте до цього! Пам´ятаєте, що кожна з´їдена шоколадка до обіду - це не заохочення і задоволення для улюбленого отрока, а причина ожиріння.
"Ложечку за маму, ложечку за тата"
З тарілки треба з´їдати все - це застаріла, традиційна формула, причина всіх бід. Дітей годувати над силу не можна. І не можна влаштовувати спектаклі за столом («Який ти розумник, з´їв всю кашку! Їж - будеш великим і сильним!»), умовляти. Згодом дитина звикне до великих порцій, а сенс слова «голодний» загубиться.
Учені проводили експеримент (це класичний експеримент, про нього в університетах психологам розповідають): зібрали 2 групи дітей. Одну годували так, як це робить більшість батьків (описано вище в абзаці), а іншій пропонували «шведський стіл». На ньому було по декілька видів перших, других та третіх страв, салати, терта морква, буряк і солодке. Цукерок і печива було стільки, щоб вистачило всім дітям наїстися до нестями. На вибір страв ніхто не впливав – діти вибирали самостійно. Як ви здогадалися, перші два тижні вони дійсно їли багато цукерок. Та після того, як вони перестали відчувати штучний дефіцит солодкого, ніхто не наголошував на тому, що потрібно їсти, діти відчули свободу вибору. Найпопулярнішою стравою стали салати з тертої моркви та буряку! Діти стали самостійно вибирати саме ті продукти, які потрібні організму, поживні та корисні. Цукерок вони їли не більше 1-2 на день. І без ентузіазму. Що й казати про дітей, яких годували за звичними принципами. Вони переїдали солодкого за першої нагоди. Звичайно, ймовірність алергії у дітей з контрольної групи (традиційне годування) була значно вищою.
Усі хвороби від нервів. І ожиріння.
Психологи вважають, що повнота - це найчастіше результат психологічного дискомфорту, наслідок невирішених проблем. Страхи, відсутність любові і належної уваги, внутрісімейні нелади, явні або приховані неврози позначаються на вазі дитини.
Дорогі мами і тата, любіть своїх дітей, частіше хваліть їх за справу, укріплюйте упевненість в тому, що вони єдині і неповторні. Навчіть їх любові до самих себе, до власного тіла.
Товстунів стало в три рази більше!
Страшно уявити, що буде з наступними поколіннями: відсоток дітвори, страждаючих від зайвої ваги, росте в геометричній прогресії. За статистикою, з 90-х років серед 2-4-річних дітей відхилення ваги тіла він норми зросли майже в два рази. А серед дітей від 6 до 15 - в три рази!
Біда в тому, що багато батьків не помічають недоліків у своїх дітей, та і у себе теж. За зовнішнім виглядом маленького чада важко судити про наявність або відсутність ожиріння - усі малюки зазвичай виглядають пухкими.
На думку лікарів, повні діти частіше захворюють запаленням легенів, карієсом (їдять багато солодкого), серцево-судинними недугами. Зазвичай вони малорухливі, що веде до нових відкладень жиру й небажання рухатися. Замкнуте коло! Їм важко серед худих, активних однолітків - адже над ними сміються і не приймають в ігри. Тоді маленькі товстунчики замикаються в собі, рідко ходять гуляти і віддають перевагу компанії телевізора або комп´ютера. До підліткового віку такі хлоп´ята вже зовсім відвикають бігати, рухатися, знайомитися з людьми. І повніють далі, уже не стільки від їжі, скільки від сором´язливості й замкнутості.
Неприємна картина.
Читати далі...
