У одному будинку, в одному під’їзді навіть на одному поверсі жили дві дівчинки, дві подруги – Оленка і Улянка. Вони постійно ходили в гості одна до одної, разом гралися, разом читали книжки, а на осінь збиралися разом іти до школи. Та до осені ще довго, тому дівчатка мріють про те, як сидітимуть за однією партою напроти вчительського стола і підніматимуть руку, як їх про щось питатимуть. Коли Оленчина бабуся була не зайнята, то подружки не йшли до садочка. Бабуся пекла запашні булочки і варила солодкий кисіль, за вікном падав сніг, дівчатка цілий день могли гратися в кімнаті. Так сталося і сьогодні.
Традиція робити іграшки на ялинку та інші новорічні прикраси своїми руками з´явилася разом із самою ялинкою. Чому б сьогодні не повернутися в ті часи, коли ще не існувало ані фабрик, ані артілей ялинкових іграшок, коли вся родина збиралася у вітальні на Різдво - і кожен майстрував, що міг, з різних підручних матеріалів?
Чи потрібні дітям гроші? Безумовно. C тих самих пір, коли вони залишають слінг, коляску, дитяче ліжечко і починають, хочемо ми того чи ні, соціалізуватися - дітям потрібен обмінний еквівалент. Поки обіцяний комунізм не настав, власність - єдина прийнятна форма соціального устрою для людини. Тобто, грошові знаки потрібні всім, щоб обмінювати їх на товари та послуги, вироблені кимось, а також на ті товари, що вже комусь належать. Це питань не викликає.