А взагалі, реклама впливає на дитячий розум, що не окріпнув, опосередковано − через нас, батьків і близьких. Якщо ви піддалися рекламним прийомам і замислюєтеся, «а не чи купити...» − дитина вмить відчуває це і скандує: «купи!».
Усі іграшки-сюрпризи, пластикові витребеньки з упаковки з чіпсами, магнітики, що йдуть в комплекті з йогуртом, − у всьому цьому у малюка потреби як такої немає. Та вона є у нас. І якщо вже нам здається, що модно − означає добре, у вашого чада буде повний набір барахла з телевізора.
Утім, не все так погано − навіть у реклами є користь. Всупереч наший логіці, прямої залежності між рекламою і тим, що дитина обов´язково захоче це, немає. Їй ще нецікаво, що саме пропонують в ролику. Вона дивиться життєву історію, міні-фільм. Оберніть це в повчальних цілях, для пояснення, «що таке добре, а що таке погано»:
- Адже і справді, коли людина посміхається, вона стає красивішою! (про рекламу жувальної гумки);
-Дивись, дівчина викинула у вікно всі речі цього хлопця. Ай-ай-ай, який він буде обурений! Так не можна робити.
Дошколята і молодші школярі стають чи не головними адресатами реклами. Саме їм належить робити самостійний вибір через декілька років. Тому «рекламісти» б´ються за те, щоб впливати на цю поки що беззахисну групу населення (а батьки і законодавча влада - навпроти, мінімізувати цю дію).
Коли діти трошки підростають, починають розуміти, що якщо щось є на екрані, воно неодмінно є і в магазині. І тоді починається морока... «Купи!», «Хочу!», «Дай!» − скандують малолітні «вимагачі», явно демонструючи наслідки реклами і поганого виховання.
Якщо малюк вже звик отримувати на першу вимогу все, що захоче, то добиватися свого він буде за звичкою. Отже, балуючи улюблене чадо жирними круасанами, що тануть у роті, жирними хрусткими чіпсами, жирними модними гамбургерами, ви в майбутньому отримаєте жирного споживача, який весь світ бачить крізь призму реклами.
Тому - не здавайтеся! Адже вони жахливо забудькуваті, дошкільники. Відволікайте, відкладайте, пояснюйте, що шкідливо. І, звичайно, краще не брехати, ніби несмачно, тому як дитина все одно спробує та і засумнівається в чесності ваших слів.
Підлітки − ласий шматочок для рекламних магнатів. Вони схильні до будь-якого впливу, прагнуть самостверджуватися. Тому, кинувши поколінню next «Ти будеш крутою, як ми!», можна продати все, що завгодно. Модні телефони, косметика, шоколадки і навіть пиво, краще пійло для молоді, яка хоче вважати себе «дорослими».
І тут наш вплив вже втрачає силу. Якщо нам не вдалося вчасно прищепити скептичне і тверезе відношення до реклами, − доводиться викладати гріш. Утім, можна все-таки спробувати налаштувати дитину на те, що рекламоване − зовсім не завжди найкраще.
До речі, абсолютно відкидати рекламу не можна. Та і білою вороною бути − на жаль! − непросто. Якщо у всіх в класі є пластиковий конструктор, а у вашої дитини немає − купіть, не скупіться. А про те, що таке карієс і як корисно мати здорові, чисті зуби, реклама прояснить підростаючому поколінню і без вашої участі.
Звичайно, не зовсім чесна реклама заважає: виявляється, щоб дитина була відмінником, спортсменом і просто красенем, потрібно вигодовувати йому імениті витамінки, шоколадні батончики − і все. А щоб добре вчилася − купувати комп´ютери певної фірми.
І ми вже говорили, що реклама не так шкідлива, як здавалося б. Але вона не повинна бути найяскравішою в житті малюка. Постарайтеся, щоб реальна дійсність (наприклад, похід в зоопарк або на атракціон) здавалася яскравішою, ніж фантастичні сюжети з рекламних роликів. Доведіть, що домашній пиріг і розсипчасте пюре із зеленню набагато смачніше за хімічні замінники в строкатих обгортках. Потрібно навчити підростаючу людину реально дивитися на навколишній світ, роз´яснивши, що дядечки, рекламуючі чипси/батончики/іграшки, заробляють на цьому гроші. І ніколи не гарантують Щастя. Все-таки щастя не в тому, щоб мати модний конструктор або лопати веселкове драже, так?
