Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Сніговик і сніжинки

Дитяча казка: Сніговик і сніжинки
 

Зрадівши довгоочікуваного снігу, діти і дорослі разом зліпили величезного сніговика. Тепер він красувався посеред двору – з носом-морквиною, руками-гілочками і очима-камінчиками. У цього сніговика навіть була зачіска з ялинових гілок і справжні шапочка і шарфик. Діти і дорослі по черзі з ним фотографувалися. Стояв красень-сніговик і дуже пишався собою.



І ось знову пішов сніжок. З неба спускалися маленькі сніжинки і торкалися до всього, що бачили. Вони сідали на асфальт, на дахи будинків, на шапочки і куртки малюків і дорослих. І, звичайно ж, сніжинки падали на шапочку сніговикові.

- Гей, сніжинки! Перестаньте на мене падати – ви псуєте мою красу! – Невдоволено сказав сніговик.

- Але ми не можемо вибирати, де нам присісти, - відповіли сніговикові хором сніжинки.

- Як вам не соромно? - Продовжував обурюватися сніговик. Я улюбленець дітей і дорослих у цьому дворі, на мене всі дивляться, зі мною всі фотографуються. А ви, маленькі противні сніжинки, самі не знаєте, куди падаєте, і все псуйте! Навіщо ви взагалі тут з'явилися?

Сніговик хотів ще щось сказати, але в цей момент в нього врізався хлопчик на санках. Хлопчик не розрахував свої сили – сніговик не втримався і розсипався. Тепер на снігу лежала його голова в смугастій шапочці, а ніс-морквина сповз набік. Сніговикові захотілося розплакатися, але він не вмів плакати.

- Ой, як же так? – Злякався хлопчик, який наїхав на сніговика. – Я не хотів...

- Нічого, ми зараз все виправимо. Бачиш, новий сніг випав, - заспокоїли його інші діти.

Діти разом зліпили відсутні частини сніговика зі свіжого снігу. Так сніговик знову з'явився посеред двору. Здається, він став ще більшим і красивішим. Тоді він, нарешті зрозумів, що сам зроблений з безлічі маленьких сніжинок!

- Спасибі вам, сніжинки! – Сказав сніговик. – Адже якби вас не було, діти не змогли б знову мене зліпити.

Сніжинки повільно опускалися на дитячий майданчик, лавки, дерева, на одяг людей і шапочку сніговика. Але тепер він не лаяв їх, а радів зустрічі з ними.

Автор: Олена Кукуєвицька
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Різдвяна казка: "Як Доля з Недолею до Коляди ходили"

Жили-були на світі білому дві сестриці-майстриці. Та й так вже повелося, що звали одну Доля, а іншу Недоля. Начебто й рідні були, а як поглянеш на них, нічогісінько спільного не побачиш.

Розповіді про зиму для малюків. Художник - Зима.

...Побіліли поля і пагорби. Тонким льодом покрилася річка, притихла, заснула, як у казці. Ходить Зима по горах, по долинах, ходить у великих, м'яких валянках, ступає тихо, нечутно. А сама поглядає по сторонах - то тут, то там свою чарівну картину виправить.

Морозко (російська народна казка)

У мачухи була падчерка та рідна донька; рідна що не зробить, за все її гладять по голівці да примовляють: "Розумниця!" А падчерка як ні догоджає - нічим не догодить, все не так, все погано; а треба правду сказати, дівчинка була золото, в хороших руках вона б як сир у маслі купалася, а у мачухи кажного дня сльозами вмивалася. Що робити? Вітер хоч пошумить, та затихне, а стара баба розходиться - не скоро вгамується, все буде придумувати та зуби чухати. І придумала мачуха падчерку з двору зігнати: