Дорога до бабусиної домівки проходила через маленький лісочок. Але навіть крізь запах дерев та трав було добре чути аромат Оксанчиного пирога. Раптом казна-звідки біля дівчинки опинився зайчик.
- Ой, як смачно щось пахне! – звернувся зайчик до Оксани. – Мабуть, ти в сумці несеш пиріг?
- Так, вгадав, - відповіла дівчинка зайчику.
- Дай мені, будь ласка, скуштувати один малесенький шматочок, - попросив зайчик.
Оксанка відламала від пирога краєчок та пригостила зайчика.
- Дякую тобі, добра дівчинко! Дуже смачно! – сказав зайчик, з’ївши шматочок. – Хай тобі щастить.
Оксана загорнула пиріг та пішла далі. Але вже зовсім скоро до неї підбігли дві білочки.
- Дівчинко, що там у тебе так смачно пахне? Мабуть, пиріг? – запитали вони в Оксанки. – А не могла б ти нас ним пригостити?
- Звичайно, - сказала дівчинка та відламала від пирога два невеликих шматочки.
Білочки скуштували пиріг та дуже дякували їй.
Не встигла вона знов загорнути пиріг, як до неї підійшов їжачок. Він також попросив пригостити його тим смачненьким, що так гарно пахне з її сумки. Оксанка йому не відмовила. Тоді ж вона пригостила невеликими шматочками пирога пташок та крота. Навіть він, почувши смачний аромат, виліз зі своєю норки.
Та ось Оксанка побачила, що в неї лишився лише один маленький шматок маминого пирога.
- Ой, а з чим же я тепер піду до бабусі? Майже нічого не лишилося для гостинця, - схвильовано сказала сама собі дівчинка.
Звірі та птахи почули її слова. Вони попросили дівчинку не хвилюватися та трошки почекати. Зовсім скоро зайчик, білочки, їжачок, кріт та пташки принесли для неї з лісу ягоди, гриби та горіхи.
- Дякуємо тобі, дівчинко, за твою доброту, та хочемо віддячити тобі цими дарунками, - сказали звірі та птахи Оксанці.
Дівчинка також подякувала їм та поклала те, що принесли її нові друзі, у сумку, поруч з останнім шматочком пирога.
- Гарний гостинець буде для моєї бабусі! – сказала Оксанка та у гарному настрої пішла далі.
Автор: Олена Кукуєвицька
