Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Серія «Кольорові казки». Сіра казка

Усе сіре

Я - Сірий. Я Сірий, мов ота мишка. А ще я Сірий, як попіл і пташка, сірий-пресірий, як пилюка. Я - Сірий. І тому, що є на світі я, так яскраво вирізняються всі інші кольори. Де я? Де можна мене помітити? Та скрізь. Але почнемо з весни.

Пливуть сірі сніги, весніє сіра земля, пагіння-сіризна висіває сірим-сірим цей світ. Та ледве проклюнеться якась брунька, моя сіра донька, як уже розквітає верба! Ну, хіба була б верба такою гарною й білою, якби ото я - Сірий, сірої весни не був таким сірим-пресірим?

А ще сірої весни та з сірої землі вибивається зелена ружа, витикається із сірої землі ревінь, мов чортячі роги, червоний ревінь. Але почнемо ще раз. В сірих сутінках ранків вигулюються луками білі тумани. Ну, хіба видався б таким білим туман, якби не я - Сірий? Та нізащо. А як купається в сірому піднебессі червонюще сонечко, як виграє ранок, ми оспівуємо оцю красу лишень тому, що я - Сірий і я скрізь. Я, я перший з-поміж кольорів.

Я - найперший з усіх кольорів, за якими так нудьгують люди. Сірого ранку вони чекають на сонце, сірої ночі - на місяць, сірої весни - на квіти, сірої осені - на сніг. На моїй сіризні вирізняється кожна барва, отже я - найбарвистіший з-поміж кольорів, бо все стає привабливішим лише на моєму тлі. Білий ангорський кіт гарний, бо поруч - Я. Якби не сірі горобці, то з ким порівняти канарських пташок? Різнобарвні пташки гарні, бо є сірі пташки. Білі мишки гарні тому, що є сірі мишки, а білі піщинки тому, що є сірі.

Я - Сірий. Я допомагаю геть усім кольорам. Бува, вони не вміють самі себе показати, то я тут як тут - мовляв, дивіться, навіть з сірої дощової хмарини плету оті барвисті веселки. Мені ніколи того не жаль, що начебто плетуся позаду всіх - я колір не заздрісний, не завидющий.

Я той, що народжує інші фарби, як ота сіра мильна вода, що народжує яскраву бульбашку на кінчику соломинки. А ви коли-небудь думали про це? Отже, тепер знайте, що то я допомагаю всім, я - Сірий. Який я з себе? Я ж уже казав: дивіться на пташку, на попіл, на пилюку. А ще вкиньте оцей червоний ґудзик у попіл. Ну, бачите? Який чудовий, різнобарвний ґудзик, правда? А за ним? Що там за ним? Це ж бо я - Сірий.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Серія «Кольорові казки». Синя казка

Синій кінь серед гороху. І справді - синій кінь серед гороху. Я його ще вчора там бачив. Він скуб сині квітки гороху, і тепер я знаю, чому кінь синій.

Серія «Кольорові казки». Жовта казка

Сонце, немов яєчний жовток, золотилося над світом. Воно випромінювало тепло і життя. По його промінчиках на землю збігали жовті курчата. Пізніше вони зодягнуться в різнобарвні зодяганки, а спочатку всі - в жовтому. Бджілка також була жовта, вона від щирого серця припрошувала до жовтого вулика й курчатко, та те не змогло до нього добратися.

Серія «Кольорові казки». Біла казка

Вчора випав перший сніг. Усе стало біле. Все біле-пребіле - нічого не впізнати. Біла курка знесла біле яйце і загубила його у снігу. Білий півень заспівав білу пісню, а вона злетіла під стріху, примерзла отам, та й зависла білою бурулькою.

Казка про братика, сестричку, Бровка і Незника, а ще про сміливість, дружбу і працьовитість

Жили собі братик і сестричка. Жили гарно і дружно в хатині невеличкій. Хоч хатинка була маленька, але діти і мама прибирали її чистенько. Діти у мами були слухняні-слухняні і дуже чемні. Одного разу сестричка, братик і їхній друг, песик Бровко пішли до лісу по ягоди. Зайшли до лісу, а там суниці, чорниці, малинка, ожинка.