Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Скільки ж повинні платити?

Допомога по догляду за дитиною

Не одну сім´ю хвилює питання, в якому розмірі держава повинна надавати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Це питання було, є і буде залишатися актуальним, оскільки Верховна Рада України постійно грається в гру «цьому дам, цьому дам, а цьому не дам, бо він ...».

Мається на увазі, що, приймаючи щороку закон про Державний бюджет України, законодавчий орган систематично зупиняє дію або змінює положення інших Законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного.

21 листопада 1992 було прийнято Закон України «Про державну допомогу сім´ям з дітьми» № 2811-ХІІ (набув чинності 01.01.1993 року) (далі - Закон про допомогу № 2811-ХІІ), яким гарантовано жінкам (крім непрацюючих*) допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 100% мінімальної заробітної плати** незалежно від стажу роботи (редакція від 21.11.1992 року).

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім´ям з дітьми»» від 22.03.2001 року № 2334-ІІІ, з 1 січня 2002 року Закон про допомогу № 2811-ХІІ діє в новій редакції, якою збільшено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Така допомога стала дорівнювати розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років*** (ч. 1 ст. 15 Закону про допомогу № 2811-ХІІ).

Однак, Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235-IV дія ч. 1 ст. 15 Закону про допомогу № 2811-ХІІ зупинена на 2006 рік і встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається «в розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім´ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України »(ст.61, п. 19 ч. 1 ст. 77 Закону № 3235-IV).

Аналогічна ситуація відбулася в 2007 році.
Відповідно до п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. N 489-V дію ч. 1 ст. 15 Закону про допомогу № 2811-ХІІ зупинено на 2007 рік і встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється «в розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім´ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України »(абзац третій ч. 2 ст . 56 Закону N 489-V).

09.07.2007 року рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 у справі № 1-29/2007 (справа про соціальний гарантії громадян) зазначене положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Основою такого рішення Конституційного Суду України є положення ч. 2 ст. 8 Конституції України, де встановлено вимогу щодо законів України - «усі вони приймаються виключно на підставі Конституції України і повинні відповідати їй».

Зупинення дії положень законів, якими визначені права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України. Статтею 64 Конституції України визначено вичерпний перелік таких випадків, а саме передбачено: «що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені ні за яких обставин.

Внаслідок зупинення на певний час дії законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижче встановленого законом прожиткового мінімуму (ч. 3 ст. 46 Конституції України), та порушується гарантоване у ст. 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень. Отже, відповідно до ч.3 ст. 22, ст. 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

Таку правову позицію Конституційний Суд України також висловив у Рішенні від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002 (справа щодо пільги, компенсації і гарантії).

Конституційний Суд України у рішенні від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 роз´яснив, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальнообов´язкові потреби, зокрема, і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення.

Тому цим законом не можуть вноситися зміни, припинятися положення чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, які є предметом діючих законів України. Таке положення закріплено і в ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України. Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов´язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата і пенсія для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень. Конституційний Суд України зазначив: «оскільки предмет закону про Державний бюджет України прямо визначено в Конституції України, Бюджетному кодексі України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов´язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України».

З метою попередження подальших порушень прав і законних інтересів людини, Конституційний Суд України зазначив, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та / або якимось чином змінювати встановлене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Однак, не дивлячись на зазначені зауваження Конституційного Суду України, користуючись тим, що рішення КСУ від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 стосується положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Верховна Рада України, ухвалюючи державний бюджет на наступний рік, в черговий раз допускає ті ж порушення вимог чинного законодавства, прав, пільг і компенсації, гарантованих Конституцією України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» на час його дії (до 31.12.2008 року) ч. 1 ст. 15 Закону про допомогу № 2811-ХІІ викладено у новій редакції: «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім´ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень ». Такі зміни не можна вважати правомірними, оскільки положення, якими Конституційний Суд України аргументував не конституційності деяких норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо встановлення цим законом розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку діють і мають вищу законну силу.

З огляду на вимоги Конституції України, роз´яснення Конституційного Суду України, викладені в рішенні від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має дорівнювати встановленому прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, що на сьогодні складає 557,00 грн.

___________________________________________________________________________________

* Для непрацюючої жінки було передбачено менший розмір допомоги, а саме: 50% мінімальної заробітної плати до досягнення дитиною дворічного віку, а від двох до трьох років - якщо середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім´ї за попередній рік не перевищує триразовий розмір мінімальної заробітної плати ( ст. 29 Закону про допомогу № 2811-ХІІ в редакції від 21.11.1992 року).

** До моменту зміни розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (01.01.2002 року) максимальний розмір мінімальної заробітної плати становив 118,00 грн.

*** Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у наступних розмірах:

На 2002 і 2003 роки - 307,00 грн;
На 2004 рік - 324,49 грн;
На 2005 рік - 376,00 грн;
На 2006 рік:
з 01.01.06 до 31.03.06 - 400,00 грн;
з 01.04.06 до 30.09.06 - 410,00 грн;
з 01.10.06 до 31.12.06 - 418,00 грн;
На 2007 рік:
з 01.01.07 до 31.03.07 - 434,00 грн;
с01.04.07 до 30.09.07 - 463,00 грн;
з 01.10.07 до 31.12.07 - 470,00 грн;
на 2008 рік:
з 01.01.08 до 31.03.08 - 526 грн;
з 01.04.08 до 30.06.08 - 538 грн;
з 01.07.08 до 30.09.08 - 540 грн;
з 01.10.08 до 31.12.08 - 557 грн.

За матеріалами precedent-94.dp.ua

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Державна матеріальна допомога з догляду за дитиною

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має як застрахована, так і не застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Така допомога виплачується застрахованій особі щомісяця з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення, але не пізніше ніж по день досягнення дитиною зазначеного віку включно. Для не застрахованих - з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Отримання матеріальної допомоги одинокій матері

Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновителя) дитини.