Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Примхливі сніжинки

Дитяча казка: Примхливі сніжинки
 

- Сніжинки, виходьте на вулицю! Скоро Новий рік, а ми без снігу! - покликала Зима.

- Не підемо! У нас наряди немодні, - відповіли сніжинки.

- Та ви у мене красуні! - запевнила їх Зима. - А я вже й річки заморозила, й холодним вітром на землю подула. Для свята тільки вас не вистачає. Виходьте!

- Не підемо! На вулиці холодно, - вередували сніжинки.

- Але це ж добре, що холодно. Було б тепло, ви б розтанули, - вмовляла Зима. Але сніжинки не слухалися і сиділи в своєму небесному будиночку.

- Ну чому ви у мене такі примхливі? - розгублено запитала Зима. Вона зрозуміла, що вмовляти сніжинок марно, і пішла гуляти сама.

Зима заглядала у вікна будинків, милувалася прикрашеними ялинками та святковими вогниками на вулицях.

- Шкода, що немає снігу, - сказав один хлопчик іншому.

Дітям хотілося кататися на санках і ліпити сніговика, але снігу все не було. Зате в одному дворі росла ялинка, яку діти вирішили нарядити до Нового року. Вони принесли з дому різнокольорові кулі, гірлянди і навіть іграшкові сніжинки. З кожною новою іграшкою ялинка у дворі ставала все гарнішою.

І тут Зима вигадала хитрий план.

- Сніжинки, ви ще не збираєтеся виходити на вулицю? - запитала вона.

- Ні, нам і вдома добре, - відповіли сніжинки.

- Прекрасно, можете не поспішати. Діти і без вас радіють, навіть знайшли вам заміну - іграшкові сніжинки! - сказала Зима.

Почувши це, сніжинки здивовано подивилися одна на одну та запитали:

- Які ще іграшкові сніжинки?

- Ідіть і самі подивіться, - хитро відповіла Зима.

«Не може бути!», «Ну що може замінити справжній сніг?», «Невже, ми більше не потрібні людям?», - кричали сніжинки, виглядаючи зі своєї домівки на вулицю.

З цікавості вони так далеко висунули свої носики, що не помітили, як почали одна за одною падати вниз, на землю.

- Ура! Пішов сніг! - радісно закричали діти. Зовсім скоро сніжинок на вулиці стало так багато, що діти зліпили сніговика і принесли санки.

- Тут, виявляється, весело! - говорили одна одній сніжинки. - І діти навіть дуже нам раді. І чому ми відразу не послухалися Зиму?

- Ну ось, а ви вередували, змусили малюків чекати на вас, - Зима зраділа, що її хитрість спрацювала.

- Але малюки теж часто вередують, не слухаються батьків, хоча батьки підказують їм, як краще зробити, - відповіли сніжинки і полетіли грати далі.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Казкова подушка

У магазині на полиці жили-були подушки. Одні великі, інші зовсім маленькі, одні білі, інші з малюнками. Одні м’якіші, інші більш пружні. Подушки були різними, але кожна по-своєму гарна. Коли якусь подушку купували, на її місце приносили нову, і вони разом чекали на своїх покупців. Однак жила серед подушок одна така, яку довго ніхто не купував.

Дитяча казка: Пиріг зі скарбами

Незабаром принцеса Теодора мала святкувати день народження. Її батько король хотів відзначити цю подію урочисто і запросив на свято принцес та принців з різних країн. По-перше, король вважав, що Теодорі буде приємно святкувати у такому колі. А по-друге, він сподівався, що так його донька зможе обрати собі нареченого серед іноземних принців. А щоб скласти незабутнє враження про своє королівство, батько король розпорядився спекти до дня народження доньки незвичайний пиріг.

Дитяча казка: Сон, що заблукав

У незвичайній Країні Снів живуть сни. Вони бувають різними - великими, маленькими, сумними, веселими, добрими, сердитими. Щовечора сни залишають свою країну й летять до людей, які лягають спати. Там сни непомітно змахують крилами, і люди засинають до ранку. Вранці люди прокидаються бадьорими, а сни повертаються в свою незвичайну країну. Так триває день у день.

Дитяча казка: Країна Ледачія

Хлопчик Іванко завжди був ледачим. Коли батьки просили його прочитати книжку, прибрати в своїй кімнаті або допомогти їм, він завжди відповідав: «Потім». Але і потім він майже нічого не робив, тому що йому було лінь. Не лінувався Іванко тільки спати, їсти і розважатися.