Для цього слід ретельно розпитати дитину, з чим пов’язані її негативні емоції перед школою. Можливо, вона там боїться когось із учнів чи працівників закладу, які її ображають. Можливо, тривожиться через те, що знову доведеться вчити уроки, відповідати перед класом тощо. Може бути, що школа відволікає дитину від її інтересів, яким вона хотіла б приділяти весь свій час. Або до школи доводиться довго добиратися і рано прокидатися, що не подобається дитині.
З’ясувавши, хто чи що саме викликає у дитини негативні емоції перед початком нового навчального року, слід докласти всіх зусиль, щоб прибрати цю причину з життя дитини.
Насправді ж більшість дітей не любить ходити до школи. Як же можна допомогти дитині справитися із стресом і негативними емоціями перед новим навчальним роком?
Лайфхаки за тиждень до першого вересня:
1. Налагодити «шкільний» режим дня – раніше лягати та раніше вставати, що сприятиме фізичні адаптації дитини до нового навчального року.
2. Придбати разом з дитиною різноманітні шкільні речі (канцтовари, одяг) за її смаком, якими дитині дозволятиметься користуватися лише з першого навчального дня, що породить бажання скоріше піти до школи.
3. Завести звичку відвідувати улюблене місце дитини напередодні нового навчального року, щоб у неї початок навчання асоціювався із позитивними емоціями.
4. Нагадувати дитині про її шкільних друзів, яких вона давно не бачила, та зовсім скоро вони зустрінуться знову й розповідатимуть одне одному про те, як провели літо.
5. Дізнатися у вчителів, а потім мальовничо розказувати дитині про те, які нові та цікаві шкільні заняття очікують на неї у новому навчальному році, щоб сформувати в неї бажання піти до школи.
6. Подібним чином заохочувати дитину вступити до нового шкільного гуртка, завдяки чому вона може очікувати на прихід нового навчального року.
7. Підняти дитині «передшкільний» настрій бонусами: збільшення кишенькових грошей чи можливість самостійно добиратися до школи (якщо це безпечно) тощо.
8. І найголовніше: створювати в дитини позитивне ставлення до школи в цілому, не змушуючи її добре навчатися чи займати лідерську позицію, не роблячи зі шкільного навчання культ, а сприймаючи його тільки як один із етапів життя людини. Важливий, але тільки один із.
